Нащадки в'язнів Луцької тюрми розповіли про долі своїх рідних, які пережили радянські репресії

23 червня 2026 р. 21:43

23 червня 2026 р. 21:43


23 червня минає 85 років від одного з наймасовіших злочинів радянського режиму на Волині - розстрілу в'язнів Луцької тюрми. У червні 1941 року співробітники НКВС убили понад дві тисячі людей . Родичі загиблих і сьогодні приходять до місця трагедії, щоб вшанувати їхню пам'ять та розповісти історії, які десятиліттями замовчувалися.

Про це Суспільному розповіла волинська історикиня Леся Бондарук .

Петро Криштальський разом з братом Андрієм майже 40 років приходить у цей день до стін колишньої тюрми. Чоловіки вшановують пам’ять тата, який був тут ув’язнений 1945 року ще школярем.

Андрій і Петро Криштальські (зліва направо), 23 червня 2026 року. Суспільне Луцьк

Арештували його в Горохові за членство в юнацькій спілці Організації українських націоналістів. Потім відправили до Львова, а звідти у Сибір на каторгу, на десять років ув'язнення. За спробу втечі йому додали ще 25 років.

«Коли помер Сталін, то він відбув тільки 9 років і вернувся. Хоча ми кажемо тільки 9, насправді це молодість проведена в тюрмі», — сказав син ув’язненого Андрій Криштальський.

Як розповів Петро Криштальський, разом з істориками опитували колишні сільські ради, шукаючи імена розстріляних із Горохівщини. Зібрали 183 імені, які увіковічнили на меморіальних плитах, що висять на фасаді колишньої тюрми.

Нащадки в'язнів Луцької тюрми розповіли про долі своїх рідних, які пережили радянські репресії

Меморіальні плити з іменами розстріляних, 23 червня 2026 року. Суспільне Луцьк

Чоловік зауважив, це не всі загиблі. Розстрілювали в’язнів і у Володимирі, і в Ковелі.

«Німці дуже скоро наступали, вони не встигали втікати і десь по полях. Ще кілька горохівців попали, що їх розстріляли десь по дорозі. Просто з поїзда виводили, без суда, слідства розстрілювали», — додав Петро Криштальський.

Луцька тюрма НКВС №1 була розташована на території Окольного замку, у споруді колишнього монастиря Бригідок. Зараз тут Замковий Свято-Архангельський чоловічий монастир.

Тетяна Подмарьова — онука розстріляного в’язня Франца Щербінського . На момент арешту її матері було чотири роки, бабуся була вагітна другою дитиною. Енкаведисти прийшли вночі й забрали чоловіка.

«Мав суд бути. Мама принесла булочку, хотіла дідусю передати. А надзиратель її пхнув і те дитя кубарем по металевих сходах скотилася», — розповіла Тетяна Подмарьова.

Нащадки в'язнів Луцької тюрми розповіли про долі своїх рідних, які пережили радянські репресії

Онука розстріялного в'язня Тетяна Подмарьова, 23 червня 2026 року. Суспільне Луцьк

Три дні тривала стрілянина. 24 червня родичі дізналися про долю Франца.

«Прийшов окровавлений, такий був Розмисловець. Він органістом був у костелі. Сказав, що дідусь на розстрілі стояв навпроти нього, що його таки розстріляли», — сказала вона.

Нащадки в'язнів Луцької тюрми розповіли про долі своїх рідних, які пережили радянські репресії

Світлина діда Тетяни Подмарьової Франека Щербинського, 23 червня 2026 року. Суспільне Луцьк

1968 року Франца Щербинського реабілітували посмертно.

Що відомо про розстріл в'язнів Луцької тюрми

За даними історика Богдана Зека , у червні 1941 року у Луцькій тюрмі було понад 2000 бранців. На час розстрілу Луцька в’язниця була переповнена. Дослідники сходяться на версії, що майже три сотні людей могли оминути смерть. Серед ув'язнених було чимало націоналістів, науковців і представників творчої інтелігенції.

Під час розкопок поруч із тюрмою згодом були знайдені рештки розстріляних луцьких в'язнів і гільзи.

Нащадки в'язнів Луцької тюрми розповіли про долі своїх рідних, які пережили радянські репресії

Джерело: vsn.in.ua