На наших очах польський друг стає «заклятим». Погляд з Волині

27 червня 2026 р. 19:38

27 червня 2026 р. 19:38

«Рішення позбавити Зеленського ордена Білого Орла – стратегічна помилка Польщі, від якої виграє лише москва. Це удар не лише по президенту, а й українській державі», – заявив глава МЗС України Андрій Сибіга.

Новин із Польщі останнім часом побільшало і вони не дуже радують. Ось буквально вчора фейсбук підкинув відео з українською біженкою, яка збирається переїздити з цієї країни і викладає причини такого свого рішення. Перша і, як вона каже головна, – ксенофобія, яка з року в рік все більше зростає на берегах Вісли

Це відео стало ніби підсумковою рискою під серією повідомлень із Польщі, де політики і суспільство стали на вуха після надання Окремому центру спеціальних операцій «Північ» ССО ЗСУ почесного найменування «імені Героїв УПА».

Після цього, як ви знаєте, було все: від Леха Валенси, який зняв український прапорець з піджака і аж до позбавлення Варшавою Президента Володимира Зеленського ордена Білого Орла. У відповідь троє президентів України – Кучма, Ющенко та Порошенко, а також міністр закордонних справ України Андрій Сибіга та очільник Офісу Президента Кирило Буданов самі відмовились від своїх польських нагород. Пізніше Володимир Зеленський надіслав орден Білого Орла очільнику Польщі Каролю Навроцькому «Новою поштою»…

Спіраль протистояння продовжує закручуватись. Запам’ятаймо цей момент. Щоб потім, коли питатимемо себе, як до такого дожились, довго не шукали відповідь – причиною стала надмірна, роздута і зверхня реакція Польщі на внутрішні справи України. Чимось нагадує аргументи імперців-росіян, коли вони виправдовуються, чому розв’язали війну – мовляв, у нас був «переворот» (так вони називають Майдан), нібито це ми не в себе, а в них Майдан організували.

При цьому не скажеш, що голоси розуму в Польщі не лунають, – вони є, але їх глушать, як колись «Радіо «Свободу».

Наприклад, в ході дискусії про УПА заступник міністра науки Польщі Анджей Шептицький (правнук брата митрополита Андрея Шептицького, до речі), мав відвагу порівняти бійців УПА з польським антикомуністичним підпіллям.

«Це була формація, яка незалежно від того, про що ви говорите в контексті «волинського злочину», але вона боролася за незалежність України... насамперед із совєтами», – видав Шептицький прописну істину.

Потім цю логічну думку публічно підтримав медійник та історик Казімєж Вуйціцький у програмі «Брехня не пройде» на телеканалі TVP Info. Він згадав також контакти між представниками Армії Крайової та УПА під час і після війни, зазначивши, що ветерани 27-ї Волинської дивізії АК зустрічалися з ветеранами УПА і «подавали одне одному руку». При цьому нове покоління поляків, на його думку, часто не розуміє, що таке війна, є надмірно ідеологізованим та недостатньо знає історію України. Додам, що волинські упівці та представники Армії Крайової ще, здається, в 1990-х навіть разом закопали символічний меч війни десь на берегах Західного Бугу, бо зрозуміли помилки і хотіли дати шанс нащадкам на майбутнє.

Не скажеш, що голоси розуму в Польщі не лунають, – вони є, але їх глушать, як колись «Радіо «Свободу».

Але які ви гадаєте були реакції на таку абсолютно адекватну, як на нас, точку зору? На Шептицького одразу ж накинулись з вимогою його відставки. Зокрема, цього зажадав керівник Бюро міжнародної політики канцелярії президента Польщі Марцін, а Казімєжа Вуйціцького телеканал TVP Info вирішив більше не запрошувати до своїх програм. Крім цього, Інститут національної пам’яті Польщі виступив з окремою заявою, в якій прирівнювання Армії Крайової до Української повстанської армії (УПА) назвав «образою пам’яті жертв українського націоналізму».

Тобто, у Варшаві носіїв умовно «проукраїнської» думки піддають цькуванню. І це все, на жаль, буде лише поглиблюватись і ще не раз відгукнеться на шляху України до ЄС. Боюсь, навіть більше – з такою Польщею ЄС нам не бачити. Я помилявся, коли вважав цю країну, яка підставила Україні плече на початку війни, «дорослою». Зараз просто на наших очах вилазять усі їхні шовіністичні комплекси.

Ворогами ми навряд чи станемо. Хоча б через те, що обоє маємо спільного ворога – росію, перед якою у поляків таки є страх, і маємо Європу, яка буде намагатись примирити. А от «заклятими друзями» – цілком можливо.

Часи, коли ми називали Польщу нашим адвокатом, минули…

P.S. «Заклятий друг» (калька з англійського frenemy) – це іронічний вираз, який означає людину, з якою ви підтримуєте зовнішньо дружні стосунки, але яка насправді є вашим прихованим ворогом, конкурентом або заздрісником. Це поєднання близького спілкування та таємної ворожнечі, де межа між товариськістю та антипатією дуже розмита.

Пряма мова

Леонід КУЧМА, 87 років, другий президент України (1994–2005), про свою відмову від польського ордена Білого Орла, яким його було нагороджено у 1997 році:

«Сьогодні я не маю іншого вибору, ніж відмовитися від високого польського ордена. Не для того Україна прийняла бій від росії, яка обґрунтовувала своє вторгнення історичними претензіями, щоб сьогодні вже інші країни диктували нам нашу історію та визначали, кого нам шанувати».

Василь УЛІЦЬКИЙ, редактор відділу політики газети «Волинь».

Волинські