На Волині під старовинною іконою знайшли ще два приховані зображення

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

На Волині під старовинною іконою знайшли ще два приховані зображення

28 червня 2026 р. 12:39

28 червня 2026 р. 12:39

Про це розповів “ Суспільному” історик Юрій Велінець. Ікону він вивчав разом із Юлією Оксеньчук, Вікторією Микитюк та художниками-реставраторами з Харкова Артемом і Мирославою Погрібними.

“За час краєзнавчо-наукових досліджень Волинського Прибужжя це вже другий приклад знахідки, де на одній дошці зафіксовано кілька зображень, а не одне” , — зауважив Юрій Велінець.

Під впливом часу дошки ікони деформувалися, жук-точильник залишив сліди пошкоджень, говорить історик.

Найдавнішою прихованою іконою на дошці є “Преображення Господнє” кінця ХVІІ — початку ХVІІІ століття. Ікона має позолочений фон та помітні додаткові рельєфи пророків Мойсея та Іллі поруч з Ісусом Христом.

Другим зображенням, зі слів науковця, є шанований для католиків образ “Найсвятіше Серце Ісуса Христа” XVIII століття. Цей факт додатково дає теорію про можливе її перемалювання у римсько-католицькому храмі, що функціонував у селі Заболотці до середини XX століття.

“ Це було нормальне явище, тому що змінювалися релігії, від цього залежала доля ікон”, — додав він.

Ікона з двома прихованими прихованими зображеннями

З його слів, за часів Речі Посполитої практично всі храми Волинського Прибужжя належали до греко-католицької та римсько-католицької церкви. Серед них і храм у Заболотті.

“ Ймовірно, ця ікона могла перекочувати до них, або була якась конкретна вказівка в самій православній церкві — мати ікону за сюжетом “Найсвятіше Серце Ісуса Христа””, — сказав він.

Коли католицькі версії святинь переводилися у православну віру, іконопис знову змінювався.

Найвищим є зображення “Хлібний Спас”, що намальоване у ХІХ столітті. Юрій Велінець зауважив, що остаточне підтвердження вищезазначених сюжетів буде отримано після проведення реставраційних робіт.