Покликання, що стало долею

06 липня 2026 р. 13:53

06 липня 2026 р. 13:53

Коли до закладу заходить людина, здатна одним своїм голосом, щирою усмішкою та неймовірною харизмою миттєво зарядити простір навколо, стає зрозуміло: перед тобою особистість, яка живе своєю справою. Саме такою знають Тамару Карпук – голову студентського профкому, викладачку-методистку Володимирського педагогічного фахового коледжу імені Агатангела Кримського. Її ім’я давно стало символом творчості, студентського життя, невичерпної енергії та безмежної любові до молоді.

Є люди, які приходять у професію. Є ті, хто присвячує їй десятиліття. А є ті, чия особиста історія настільки тісно переплітається з історією закладу освіти, що вже неможливо уявити одне без одного. Саме такою є історія Тамари Анастасіївни.

Її знайомство з коледжем розпочалося ще задовго до першого робочого дня. Саме тут працювали батьки, а маленька Тамара бігала знайомими коридорами, всотуючи особливу атмосферу педагогічної родини. Згодом сама стала студенткою тодішнього педучилища. Саме тут остаточно сформувалося її покликання, любов до мистецтва, педагогіки та студентського життя. Після закінчення Луцького педагогічного інституту імені Лесі Українки повернулася до рідного закладу вже як викладачка. Відтоді її життя нерозривно пов’язане з коледжем.

Понад три десятиліття щоденної праці, творчого пошуку та відданості професії стали справжньою історією служіння освіті. За ці роки вона виховала не одне покоління майбутніх педагогів, допомогла сотням студентів знайти власний шлях, повірити у свої сили, навчила відповідальності, творчості й любові до обраної професії.

Як викладачка циклової комісії музичного мистецтва та окремих методик Тамара Анастасіївна не просто навчає дисциплін. Вона відкриває студентам світ мистецтва, формує їхню сценічну культуру, виховує естетичний смак, розвиває творчі здібності та впевненість у собі. Особливе місце у її педагогічній діяльності займає підготовка майбутніх педагогів-організаторів. Саме їм вона передає свій артистизм, уміння працювати з аудиторією, організаторський талант, любов до творчості та віру в те, що справжній педагог має надихати власним прикладом.

Важко уявити культурне й студентське життя коледжу без її ідей, творчих задумів та невичерпної енергії. Саме завдяки її ініціативності народилися й стали традиційними численні мистецькі заходи, серед яких особливе місце посідає «Осіння фантазія» – проєкт, що вже багато років об’єднує покоління студентів, відкриває нові таланти й дарує незабутні емоції. Її талант організаторки давно став однією з візитівок коледжу.

Не менш вагомою є її багаторічна діяльність на посаді голови студентського профкому. Для Тамари Карпук цей профком – це не кабінет і не громадське навантаження. Це місце, де завжди вислухають, підтримають, допоможуть і зрозуміють. Для неї не існує чужих студентів – усі вони її діти. Саме тому в коледжі такими рідними стали її звертання – «мої кицюні», «мої зірки». За цими простими словами – щира турбота й безмежна любов до молоді.

Вона не терпить несправедливості, не мириться з байдужістю й ніколи не мовчить, коли потрібно захистити людину. Якщо хвалить – то від усього серця, якщо радить – то щиро, якщо підтримує – то без вагань. Її життєве кредо – «Справжнє добро виростає з серця людини» – давно стало відображенням її щоденної праці.

Високий професіоналізм, педагогічна майстерність, багаторічна сумлінна праця та вагомий внесок у розвиток освіти неодноразово були відзначені на державному й обласному рівнях. Тамара Анастасіївна нагороджена Подякою Міністерства освіти і науки України, грамотами та подяками управління освіти і науки облдержадміністрації, а також численними відзнаками рідного коледжу. Під час вручення дипломів випускникам 2026 року вона удостоєна високої профспілкової нагороди.

Та жодна нагорода не здатна повною мірою оцінити її працю. Адже справжня цінність педагога вимірюється не грамотами й відзнаками, а людськими долями. Її внесок у розвиток коледжу, збереження його традицій, виховання майбутніх педагогів та студентської молоді є справді неоціненним. Саме такі люди формують обличчя навчального закладу, його авторитет і душу.

Сьогодні випускники різних років із теплотою згадують свою наставницю, колеги щиро цінують її професіоналізм і людяність, а студенти знають: поруч завжди є людина, яка підтримає, зрозуміє, порадить і повірить у них навіть тоді, коли вони самі вагаються.

Шановна Тамаро Анастасіївно! У день вашого ювілею колектив педагогічного коледжу щиро дякує вам за багаторічну самовіддану працю, безмежну любов до студентів, мудрість наставника, талант педагогині, невичерпну енергію та щире серце, яке щодня віддаєте людям. Нехай не згасає ваше натхнення, здійснюються найзаповітніші мрії, а добро, яке так щедро даруєте іншим, сторицею повертається.

Від імені колективу педколеджу
Ольга ПОДВОРНЮК

Волинські