Сирні мандрички, борщ із линяками та незвичні пироги: на Волині офіційно зберегли ще три унікальні традиції

09 липня 2026 р. 21:47

09 липня 2026 р. 21:47

До обласного переліку нематеріальної культурної спадщини Волині внесли ще три елементи: традиційну страву «Мандрички» з Любешівської та Старовижівської громад, пісний борщ із линяками з Любомльщини та пироги з квасолею і чорницею із Шацької громади . Усі ці рецепти передаються з покоління в покоління та є частиною кулінарної спадщини краю.

Про це 9 липня розповіла Суспільному провідна методистка з охорони нематеріальної культурної спадщини обласного науково-методичного центру культури Наталія Грабарчук .

Традиційна страва «Мандрички» в Любешівській ТГ

Мандрички — одна з найдавніших сирних страв Волинського краю, захначила Наталія Грабарчук. Традиція їх приготування вже внесена до обласного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України від Камінь-Каширської територіальної громади.

Ця автентична страва збереглася і в Любешівській громаді. Назва «мандрички» походить від слова «мандрувати». Унікальність страви полягає у традиційній технології приготування.

Основою страви є домашній добре відтиснений сир без зайвої вологи. Традиційно мандрички були солоними, хоча згодом господині почали готувати і солодкий варіант, додаючи цукор.

До сиру додають яйця (а в давнину могли готувати й без них), після чого масу ретельно вимішують руками до однорідності. Із неї формують невеликі круглі сирки діаметром 5-7 см та висотою близько 2 см, які за формою нагадують пряники.

Найважливішим етапом приготування є саме сушіння. Сирки не випікають у гарячій печі. Їх кілька разів ставлять лише в теплу (вже вистиглу піч), використовуючи її залишкове тепло. Після кожного повного охолодження печі процедуру повторюють доти, доки вироби не стануть повністю сухими. Саме така тривала термічна обробка забезпечує мандричкам їхню характерну структуру та здатність зберігатися протягом тривалого часу.

«Мандрички» у Старовижівській громаді готують за таким же рецептом, як і в Любешівській громаді.

Пісний борщ з линяками в Любомльській ТГ

Пісний борщ з линяками — страва, яку традиційно готували під час постів, великих церковних і родинних свят. Її унікальність полягає не лише в наборі продуктів, а й у способі приготування.

До приготування борщу господині готувалися заздалегідь. У дерев'яних бочках квасили капусту цілими головками, а напередодні замочували сушені лісові гриби. Основою страви були квашена капуста, ячна та пшоняна крупи, цибуля, сушені гриби, лавровий лист, чорний мелений перець, сушений кріп і сіль. Картоплі до борщу не додавали. Ячної крупи клали більше, ніж пшоняної, щоб борщ був густим, поживним і ситним.

Для приготування у чавунний казан наливали 3,5-4 літри води, додавали одну дрібно нарізану цибулину, дві покришені квашені головки капусти та одну головку, розрізану на чотири частини. Всипали промиті ячну та пшоняну крупи, додавали сушені гриби, лавровий лист, чорний мелений перець, сушений кріп і сіль.

Окремо готували засмажку: на пательні розігрівали олію (у непісні дні використовували смалець) обсмажували до золотистого кольору другу нарізану цибулину й додавали її до борщу. Після цього чигун накривали кришкою та ставили у вже витоплену теплу піч, обгортаючи жаром. Борщ не кипів, а повільно млів у печі близько двох годин, завдяки чому набував особливого смаку й аромату.

Поки борщ готувався, робили линяки. Відварену картоплю солили, товкли до однорідної маси, після охолодження руками формували круглі картопляні коржики й викладали їх на пательню. Линяки ставили в піч приблизно на 40 хвилин, де вони вкривалися рум'яною скоринкою. Саме вони є невід'ємною складовою цієї традиційної страви й подаються разом із борщем.

Традиція приготування пирогів з квасолею і чорницею в Шацькій громаді

Пироги з квасолею і чорницею готуються за рецептом, який передають з покоління у покоління.

Для начинки квасолю спочатку замочують, потім відварюють до готовності та перемелюють. До неї додають запарену сушену чорницю й цукор за смаком. Особливість цієї традиції полягає в тому, що використовують саме сушену чорницю, яку господині заготовляли ще з літа.

Не менш важливу роль відіграє й тісто. Його замішують на молоці з додаванням вершкового масла, дріжджів, яєць, цукру, солі та пшеничного борошна. У пісні дні молоко і масло замінюють водою та олією, а готові пироги після випікання змащують солодкою водою.

Для тіста потрібно:

• 250 мл молока;
• 100 г вершкового масла;
• 40 г дріжджів;
• 4 ст. ложки цукру;
• 1 ч. ложка солі;
• 2 яйця;
• 600 г пшеничного борошна.

Для начинки:

• 400 г квасолі;
• 100 г сушеної чорниці;
• цукор за смаком.

Пироги випікають при температурі 180 °С близько 20-25 хвилин до золотистої скоринки.

• «Картопля», «горішки» і «півники»: солодощі з 90-х, смак яких пам’ятає кожен
• Кукурудза за 5 хвилин: як швидко приготувати без плити та духовки
• Справжні шацькі пампухи з вишнями: рецепт, який передають із покоління в покоління

Волинські