Віра в перемогу через океан: як американці зберігають стійку підтримку України з перших днів повномасштабної війни

11 липня 2026 р. 13:17

11 липня 2026 р. 13:17

До 24 лютого 2022 року, коли Росія розпочала повномасштабне вторгнення в Україну, для багатьох іноземців наша країна залишалася маловідомою. Проте Війна за Незалежність України змінила все. Світ побачив стійкість українських міст, а імена наших захисників  потрапили на перші шпальти світових медіа. Аби підтримати українців, жителі американського штату Вісконсин передали до України збірку листів для родин полеглих бійців, військових медиків та захисників на передовій.

Повномасштабне вторгнення викликало інтерес до нашої країни також поміж американців, які почали слідкувати за перебігом війни із співчуттям та великою повагою до стійкості українського народу. Більшість американців виставили плакати та вивісили прапори України на знак підтримки. З перших днів війни, багато хто зберігає їх і досі.

До редакції «Волинської служби новин» звернулася лучанка Ірина. Жінка поділилася історією про те, як подвиг українських воїнів відгукується у серцях людей за тисячі кілометрів від України. Пізніше, знайома пані Ірини, українка Марина Гуменюк, яка зараз мешкає в США, розповіла історію 78-річної американки Лі Енн ДюВалл (Lee Ann DuVall) із міста Медісон, штат Вісконсин.

Жінка, яка до 2022 року майже нічого не знала про Україну, тепер щомісяця донатить на медичні набори для ЗСУ та вважає своїм особистим героєм Героя України Олександра Мацієвського.

Як познайомилась українка та американка

Українка Марина Гуменюк мешкає у місті Медісон, столиці штату Вісконсін із 2003 року, але всі роки підтримує тісний звʼязок із рідними в Україні.

«З початком війни я відчувала великий біль від того, що відбувається, але мої сусіди-американці з перших днів висловлювали співчуття і мені особисто, і нашому народу не тільки вербально, а і вивісивши наш прапор у своїх вікнах. Також я стала помічати багато наших прапорів навколо по всьому місту. Це дуже підтримувало»

Пані Марина почала заходити у будинки, де помічала прапори України, щоб подякувати людям за підтримку. Влітку 2025 року вона познайомилася з однією з таких сусідок —  78-річною колишньою медсестрою Лі Енн ДюВалл . Жінки почали спілкуватися, і згодом американка дуже вразила, коли показала роздрукований портрет Героя України Олександра Мацієвського , який вона зберігає у себе.

«Вона винесла його портрет, притуливши до серця. Лі Енн не знала, що існує відео страти, вона бачила лише фото в пресі, яке її глибоко вразило. Для неї Олександр став символом мужності українських воїнів», — зазначила Марина Гуменюк.

За словами Марини , американка вивісила український стяг біля будинку з перших днів великої війни, хоча до цього не знала, як він виглядає. Зараз Лі Енн ДюВалл підтримує Україну не лише символічно, а й діями. Американка оформила щомісячну підписку на донати для медичних наборів українським військовим та щовечора молиться за українських бійців на полі бою. Щоб краще зрозуміти події, Лі Енн придбала книгу з історії України та активно вивчає минуле нашої країни.

Патріотичні мотиви України з'явилися і в її повсякденному житті. Так співпало, що інтер'єр будинку Лі Енн у синьо-жовтих кольорах і вона цим дуже пишається — на кухні в неї жовті стіни та сині меблі. Завдяки пані Марині , Лі Енн отримала можливість познайомитись із українською кухнею. Нині американка позитивно відгукується про борщ та випічку, якими її пригощає пані українка.

Крім того пані Лі Енн отримала подарунки із петриківським розписом, а також авторську фотографію Видубицького монастиря, яку повісила у себе в домі на видному місті. Також жінка хоче придбати собі українську вишиванку. Лі Енн зізналася, що якби не поважний вік, то обов'язково поїхала б до України як медичний волонтер.

Американка написала листа, у якому висловила підтримку українському народу та звернулася до матері Олександра Мацієвського :

«Мої дорогі українці,

Мене звати Лі Енн ДюВалл, і я живу в Медісоні, штат Вісконсин, США. Зізнаюся, я не стежила за всіма війнами у світі. Але мої очі й серце були розбиті, коли у 2022 році в Україну вторглися. Я не думаю, що хтось вважав, що Україна має шанс проти «могутньої» Росії. На що вони не розрахували, так це на дух українського народу і на лідера, який стане всесвітньо відомим.

Я дізналася про Олександра Мацієвського, коли побачила його фотографію в багатьох статтях. Ця фотографія не потребує слів. Він став моїм особистим українським героєм. Його мужність і любов до своєї країни надихнули мене.

Я мусила вивісити ваш прапор, щоб вшанувати вашу країну. Моя родина та друзі тепер знають його історію. Я бачу прапори у своєму районі, і вони роблять мене щасливою, бо я знаю, що інші незнайомі мені люди також знають про вашу боротьбу.

Пані Мацієвська... Я не можу навіть уявити, через які страждання вам довелося пройти. Ви в моїх молитвах щовечора.

Я відчуваю, що Бог на боці України, і що українці зрештою залишаться людьми честі та доблесті. Ви не могли б обрати кращого лідера, ніж президент Зеленський. Я навіть віддала шану Олександру. Нехай Бог подарує вам любов і мир.

Слава Україні!»

Слова підтримки через океан

Лі Енн ДюВалл — не єдина у своєму місті, хто так близько до серця сприймає події в Україні.  Як розповіла Марина Гуменюк, американці завжди запитували її чим би вони могли допомогти, коли дізнаються про її українське походження. На що у відповідь вона запропонувала написати своє ставлення до війни у листах, які пані Марина згодом передала до України. Ця ідея отримала широку підтримку і американці почали передавати їй такі послання.

Більше ста листів підтримки українцям пані Марина відправила на імʼя лучанки Ірини від жителів Вісконсину. Кожне з переданих послань має свого адресата в Україні: слова підтримки американці адресують матерям і дружинам полеглих воїнів, родинам захисників, медикам військових госпіталів та самим бійцям на передовій. На словах американці завжди підкреслюють, що бажають перемоги Україні і повного відновлення її території.

Крім того у місті Медісон існує група з написання листів політичним вʼязням, військовим та цивільним, засудженим які перебувають у російських в'язницях і пані Марина доєдналася до цієї групи щоб мати можливість підтримувати громадян України своїми листами.

Більшість  американців каже, що вірять, що це обовʼязково станеться і мріють побувати в Україна після нашої перемоги аби побачити цих мужніх людей на власні очі.

«Привіт із Вісконсину, США!

Я хочу, щоб ви знали: ви, як і раніше, залишаєтеся в наших думках та молитвах. Нам важко навіть уявити ті випробування, через які ви пройшли і з якими продовжуєте стикатися. Я молюся про те, щоб ви знаходили в собі сили продовжувати цю боротьбу».

«Вітання з Вісконсину, що у Сполучених Штатах!

Я пишу, аби ви знали, що я пам'ятаю про вас і всім серцем розділяю ваш біль через те, що ця війна триває так довго й дається так важко. Я та багато інших людей в Америці досі думаємо про вас і вболіваємо за Україну. Будь ласка, знайте, що наші думки з вами, і ми щиро захоплюємося вашою силою та мужністю. Ми сподіваємося на мир для кожного. З повагою, Бонні».

Окреме колективне послання українським медикам та родинам захисників надійшло від релігійної спільноти штату:

«Шлемо вам найтепліші вітання від Пресвітеріанської церкви штату Вісконсин — це північний штат у США. Ми пильно стежимо за подіями війни в Україні. Будь ласка, знайте, що всі ми молимося за мир та незалежність України. Ви робите надзвичайно важливу справу. Пам'ятайте, що Бог із вами».

«Вітання зі Сполучених Штатів!

Багато людей тут думають про вас, і ми всі молимося за мир. Щиро співчуваємо вам і бажаємо, щоб ви ніколи не втрачали надії.

Ваша подруга Барбара».

• Як «Фінський Джміль» через волинських друзів став ворогом Кремля та волонтером для ЗСУ
• На Волині батько польського добровольця передав автомобіль українським військовим
• «Я не хочу повертатися»: інтерв’ю з переселенкою, яка знайшла дім у Луцьку

Волинські