Волинський щит: Дружний екіпаж наземного роботизованого комплексу

16 липня 2026 р. 12:56

16 липня 2026 р. 12:56

Два рідні брати, Дмитро і Антон, та їхній сусід і давній товариш Юрій колись разом служили у добровольчому формуванні територіальної громади, прикривали небо від ворожих ракет і дронів. А згодом так само втрьох вирішили мобілізуватися. Шукали підрозділ, де зможуть служити пліч-о-пліч. І таким підрозділом став танковий батальйон 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого. Нині вони активно розвивають напрямок НРК у батальйоні. За цей час виконали десятки логістичних місій і доставили на позиції сотні кілограмів необхідного вантажу. Робота рідко буває спокійною. У машину завжди намагається поцілити ворожий дрон. Це тріо дуже цінують в батальйоні, бо всі впевнені, що будь-яке, навіть найскладніше, завдання екіпаж НРК виконає.

« Дрон !» – лунає голосно з телефона одного з хлопців. Відразу і коментарі:

-Зараз, зачекайте… Ой, ні, це не показуйте. А ось це – можете!

Хлопці наввипередки показують записи моніторів, з яких вони управляють наземними роботизованими комплексами:

– Ось тут перед нами намагалися рознести місток. А тут уже полювали за нами. Дивіться! Ось ворожий дрон пролетів просто повз і не помітив наш НРК. Уявляєте?? – емоційно розповідає один із трьох операторів НРК.

Дмитро, Антон і Юрій переглядають ці записи із захватом, ніби футбольні фанати найкращі моменти матчу. Насправді ж це кадри з логістичних місій наземного роботизованого комплексу танкового батальйону Князівської бригади. Для них – це спільно пережиті історії, що глибоко закарбувалися у памʼяті.

Два рідні брати, Дмитро і Антон, та їхній сусід і давній товариш Юрій колись разом служили у добровольчому формуванні територіальної громади, прикривали небо від ворожих ракет і дронів. А згодом так само втрьох вирішили мобілізуватися. Шукали підрозділ, де зможуть служити пліч-о-пліч. І таким підрозділом став наш танковий батальйон.

– Ми просто сіли, поговорили між собою і вирішили: йдемо разом, – усміхається молодший брат Антон.

Нині вони активно розвивають напрямок НРК у батальйоні. За цей час виконали десятки логістичних місій і доставили на позиції сотні кілограм необхідного вантажу.

Першу машину «Рись PRO» отримали після навчання. Самі її обварювали, дообладнували, встановлювали Starlink, випробовували запас ходу, прокладали маршрути. Юрій відповідає за навігацію та програми, а брати – за техніку. Хоча, кажуть, у їхньому екіпажі всі взаємозамінні.

– Якщо треба щось зробити, кожен без зайвих слів знає свою роботу. Один їде за матеріали, другий варить, третій налаштовує. Ми вже давно працюємо як один механізм, – каже Дмитро.

Їхній НРК возить найнеобхідніше: харчі, воду, боєкомплект, запчастини. Одного разу танкісти терміново попросили привезти танковий радіатор.

– Нас попередили що його треба доставити. А що ми? Завантажили, ще й докинули води та інших потрібних речей. Якщо вже їде машина – рейс має бути повноцінним, а як інакше? – додає Юрій.

Робота рідко буває спокійною. У машину завжди намагається поцілити ворожий дрон. А кілька тижнів тому хижий FPV влучив у пікап, який віз НРК до точки запуску. За кермом був Дмитро, який, на щастя, залишився неушкодженим. Попри влучання автомобіль міг рухатися далі й навіть довіз роботизований комплекс до потрібного пункту вивантаження. Однак при поверненні автівка загорілася.

– Шкода нашу ластівку. Ми ж зовсім недавно її добре обладнали. Але найголовніше – всі живі. А залізо ще буде, – додає Дмитро.

Це тріо дуже цінують в батальйоні, бо всі впевнені, що будь-яке, навіть найскладніше, завдання екіпаж НРК виконає!

Хлопці багато жартують і щиро радіють кожному успішному рейсу. Адже добре знають: кожна доставка – це вчасно отримане харчування, вода, запчастини чи боєкомплект. А значить – ще одна маленька перемога.

Матеріал  наданий відділенням комунікацій 14-ї ОМБр ім. князя Романа Великого

Волинські