Як маленькі ікони почали свою велику дорогу

18 липня 2026 р. 17:36

18 липня 2026 р. 17:36

Для родини Бенів це не просто ремесло. Це справа, яка народилася з непростих подій новітньої історії України.

–  Наша діяльність розпочалася після Майдану. Спочатку волонтерили: допомагали майданівцям у зоні АТО продуктами, ліками, речами першої необхідності. Згодом зрозуміли, що духовна підтримка не менш важлива, –  розповідає Андрій. –  Саме тоді почали виготовляти кишенькові іконки. Перші двісті образків освятили й передали нашим військовим на Схід. Згодом знайомі стали просити зробити такі ж для своїх синів, чоловіків, братів і друзів, які вирушали на фронт. Так маленькі ікони почали свою велику дорогу.

Коли у 2022 році розпочалося повномасштабне вторгнення, Андрій сам добровольцем пішов захищати Україну і майже два роки провів зі зброєю в руках. Однак після поранення був змушений завершити військову службу.

Повернувшись додому, разом із дружиною знову взявся за справу, яку колись довелося відкласти. Нині їм допомагає й сестра, тож майстерню сміливо можна назвати сімейною.

Для створення ікон подружжя використовує авторську методику трафаретного перенесення зображення. Проте особливу увагу привертають роботи на старовинній деревині. Такі ікони мають благородну фактуру часу й настільки переконливий вигляд, що їх нерідко сприймають за справжні старовинні реліквії.

–  Якось одну таку ікону навіть викрали з імпровізованої каплички, бо вирішили, що це антикваріат, –  пригадує Андрій.

Окрім авторської техніки, у майстерні створюють і писані ікони. Цим займається Христина, яка за освітою художниця.

–  У мене технічна освіта, зовсім не пов’язана з мистецтвом. Тому ті, хто знав мене до Майдану, щиро дивуються, що нині займаюся такою справою. Але постійно навчаюся, вдосконалююся. Часто виконуємо індивідуальні замовлення –  люди просять образи своїх небесних покровителів. Наші ікони купують для власної оселі, дарують дітям, молодятам, військовим, друзям.

За роки роботи навколо цих невеликих образів назбиралося чимало історій, які важко забути.

–  Один мій товариш постійно носив нашу ікону в гаманці. Під час обстрілу отримав мінно-вибухову травму. Один із уламків влучив саме в гаманець, де лежала ікона. Вона залишилася неушкодженою, а уламок не завдав значно тяжчих наслідків.

Є й інші випадки, які Андрій згадує з особливим хвилюванням.

–  Коли був на фронті, дружина передала мені медальйони із зображеннями святих. Я роздав їх побратимам як обереги. Один хлопець відмовився брати, сказавши, що нічого не змінить. Інший віддав свій медальйон товаришеві, а вже наступного дня загинув. Не можна сказати, що саме це стало причиною чи могло щось змінити. Але після таких історій ще більше розумієш, наскільки важливою для людини є віра.

Окрім ікон, сім’я Бенів виготовляє авторські прикраси, у яких поєднуються сучасний стиль і традиційні мотиви. Усі роботи майстри представлять на Дні міста. Відвідувачі матимуть змогу не лише поспілкуватися з подружжям, а й придбати вироби, створені руками людей, які добре знають ціну миру, віри та людської підтримки.

Вартість ікон –  від 200 гривень до кількох тисяч, залежно від техніки виконання, матеріалів та складності роботи. Але, як переконані самі майстри, справжню цінність їхніх виробів виміряти грошима неможливо, адже в кожному з них –  частинка сімейної історії, щира молитва та віра в Україну.

Жанна БІЛОЦЬКА

Волинські