Воїн волинської бригади: «Постріл з гаубиці - як для боксера удар по голові. А мій рекорд – 170 на добу!»

18 липня 2026 р. 20:26

18 липня 2026 р. 20:26

Сталевий воїн «Сталевої сотки» Сергій Ямковий мріє після війни повернутися до улюбленого давнього захоплення – ремонту автівок.

57-річний Сергій Ямковий – механік-водій у самохідному артилерійському дивізіоні 100-ої ОМБр Сухопутних військ. До війська колишній правоохоронець і підприємець прийшов добровольцем. Зараз керує американськими гаубицями «Paladin» та українськими САУ «Богдана»

Родом Сергій із міста Андрушівка, що на Житомирщині. У 2001 році закінчив Харківський національний університет внутрішніх справ. Вчився одразу на двох факультетах – на соціально-психологічному за фахом «Соціальна робота» і на юридичному – за спеціальністю «Правознавство».

Закінчивши профільний виш, Сергій Ямковий упродовж 3-ох років відслужив в органах внутрішніх справ, де брав участь у розкритті кількох дуже резонансних справ того часу, зокрема одна з них – викриття у Житомирі банди людожерів ( у 2002 році. – Авт. ).

Після служби в тодішній міліції Сергій працював упродовж дев’яти років у Пенсійному фонді України. Після цього вирішив зайнятися бізнесом, а саме виробами з нержавіючої сталі. Каже, що об’їздив всю Україну, зокрема багато разів бував на Донеччині.

На початку повномасштабної війни головним завданням Сергія Ямкового було врятувати своїх дівчат: дружину Ірину та донечок-двійнят Яну і Діану. У березні 2022 року він вивіз свою сім’ю до кордону. Після цього повернувся додому, адже на руках лишилася важкохвора мама, яка потребувала постійного догляду. Батько за півтора місяця до повномасштабного вторгнення рф в Україну помер.

Упродовж року він доглядав маму. Коли в лютому 2023-ого вона померла, Сергій добровольцем прийшов до ТЦК і став до лав Збройних Сил України. В артилерійському дивізіоні 100-ої бригади Сергію доводилося працювати на американській самохідній гаубиці M109A6 «Paladin», а також на вітчизняній САУ 2С22 «Богдана». Серед інших обов’язків військовослужбовця – безпосереднє здійснення пострілу.

Смикнути – то одне. А ось розвантажити ту силу-силенну 155-міліметрових снарядів, потім підняти кожен, зарядити – попітніти таки доводиться.

«Раніше я «завідував» пороховими зарядами. Заряджав і «смикав за шнурок» тоді Льоша-«Халк» – наш хороший побратим, який у грудні одержав важке поранення. Після того обов’язки Олексія перейшли до мене…», – каже воїн.

Особистий рекорд Сергія Ямкового – 170 пострілів з САУ «Богдана» упродовж доби.

«Смикнути – то одне. А ось розвантажити ту силу-силенну 155-міліметрових снарядів, потім підняти кожен, зарядити – попітніти таки доводиться. До того ж, не варто забувати: для усього артилерійського розрахунку кожен постріл – як для боксера удар по голові середньої потужності під час бою», – зазначив гармаш.

Психологічно розвантажитися і хоч трохи відпочити Сергію допомагає читання. Список до прочитання артилеристу переважно радять доньки-книголюбки. У війську побратими називають Сергія на псевдо «Сніжок».

«Це я зараз коротко стрижуся. Коли прийшов до війська, шевелюра була значно більшою. А оскільки була вона вже білою, хтось із хлопців візьми й «ляпни» – «Сніжок». Так до мене це прізвисько відразу і «приклеїлося», – усміхається боєць.

Найбільше військовий мріє про повернення з перемогою на рідну Житомирщину, обійняти дружину та дітей, добре відпочити та повернутися до улюбленого давнього захоплення – ремонту автівок.

Сергій ХОМІНСЬКИЙ,
начальник відділу комунікацій 100-ої ОМБр Сухопутних військ України.

Волинські