На Поліссі більшість шлюзів на меліоративних річках розграбовані

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

На Поліссі більшість шлюзів на меліоративних річках розграбовані

19 липня 2026 р. 10:48

19 липня 2026 р. 10:48

Експерти громадської організації «Дунайсько-Карпатська Програма» обстежують річки басейну Прип'яті у Волинській та частково Рівненській областях.

Під час досліджень штучні перешкоди на водоймах картують, щоб визначити, які з них варто демонтувати для відновлення природної течії, – передає Еко.Район.

Як повідомляють експерти, за даними обласних водогосподарських організацій, лише на Волині на меліоративних системах налічується понад 6700 шлюзів-регуляторів. Водночас більшість із них нині фактично не використовується за призначенням.

Польові дослідження показали, що залежно від території від 50 до 75% шлюзів повністю або частково розграбовані.

Фахівці зазначають, що така ситуація має неоднозначні наслідки. З одного боку, після демонтажу металевих конструкцій багато річок знову стали прохідними для риби та інших водних організмів, а вода отримала можливість вільно текти.

Однак частина споруд залишилась напівзруйнованою. Після крадіжок важкі металеві елементи впали в русла річок, частково перекривши їх. Це призводить до застою води, її перегрівання та евтрофікації – надмірного розвитку водоростей.

Ще одна проблема стосується меліоративних каналів. У посушливі роки шлюзи могли б допомагати утримувати воду в ландшафті. Натомість після їхнього руйнування вода швидше залишає територію, що сприяє пересиханню боліт і торфовищ та підвищує ризик пожеж.

Водночас покинуті канали, які поступово заростають природною рослинністю, частково компенсують ці втрати. Мул і рослини уповільнюють течію, затримують воду та пом'якшують наслідки масштабної меліорації.

За словами керівника ГО «Дунайсько-Карпатська Програма», кандидата біологічних наук Богдана Проця, універсального рішення для відновлення поліських річок не існує.

Екологи наголошують, що для кожної ділянки необхідно шукати окремі рішення: десь демонтувати застарілі споруди й відновлювати природну течію, десь – повертати річкам меандри або застосовувати природоорієнтовані рішення для утримання води, зокрема боброві греблі чи спеціальні дерев'яно-кам'яні конструкції, які не заважають міграції риби.