У 86 років порається по господарству: історія найстаршого жителя села на Волині

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У 86 років порається по господарству: історія найстаршого жителя села на Волині

19 липня 2026 р. 16:43

19 липня 2026 р. 16:43

У будинку, який власноруч збудував ще у 1965 році, живе найстарший житель села Топільне Василь. Йому 86 років. Він розповів і про дім, і про людей, які були поруч, і про життя, яке минуло у цих стінах.

Історію волинянина розповіли у сюжеті каналу Аверс .

День Василя починається о сьомій ранку.

Життя чоловіка, розповідає, було насиченим. Чималу його частину провів за кермом. Колись мав власну автівку, та кілька років тому транспортний засіб довелося продати.

Та чи не найбільше спогадів у Василя залишилося ще з армійських років. Служив водієм і, як каже, возив військових генералів. Саме тоді, пригадує, почув пораду, якої дотримується й донині:

«Він мені казав: «Всі хлопці боліють на грип». А він каже: «Вася, ти в цьому кишенці май часничок і в цьому. І зубок з'їж кожний день на ніч».

Каже, можливо, саме тому здоров'я на свій вік має непогане.

«А зараз я ще ні одного укола не прийняв. Я собі часничка вкинув у рот і не боявся», розповідає волинянин.

І хоч роки вже беруть своє, чоловік і досі не звик сидіти без діла. Цю хату Василь будував уже дорослим. Каже, у цих стінах минуло все його життя. Тут народжувалися доньки, тут сміялися, переживали непрості часи і зустрічали свята.

А поруч із ним майже 60 років була дружина Софія . Їхня історія, усміхається чоловік, почалася зовсім просто — із сільських танців.

Сьогодні Василь багатий не статками, а родиною. Має трьох доньок і 12 правнуків. Найстаршому вже 15 років. Саме він дедалі частіше допомагає дідусеві по господарству.

«Кукурудза посіяна, правнук квітки посадив, п'ять рядочків картоплі посадив. Досить мені одному», каже чоловік.

Втім, і сам господар роботи не цурається. Любов до землі, каже, успадкував від батьків, які все життя працювали у колгоспі. Колись господарство було значно більшим. Нині ж залишилося тільки найнеобхідніше, та без курей, городу і кількох соток землі свого життя вже не уявляє.

«Кури тримаю, яєчка п'ю, смажу чи варю. Пшеницю маю, сію сам, волочу сам, культивую. Тракторець є, бо баба моя сказала: «Біля мене треба ходити, продай коня і купи тракторця собі, і будеш обробляти землю». 20 соток землі є», додає пан Василь.

А коли всі справи зроблені — час для радіо. Новини слухає щодня.

У свої понад 80 Василь і досі порається по господарству, доглядає подвір'я та будує плани на завтра. Каже, секрет довголіття простий: більше рухатися, менше нарікати і завжди знаходити собі роботу. І, схоже, саме цей рецепт поки що працює відмінно.