Творення державності визначними постатями української історії

26 липня 2026 р. 15:33

26 липня 2026 р. 15:33

Розповідям про князя Острозького і Адама Киселя була присвячена цікава зустріч у приватній етногалереї «Русовичі». Власниці приватної етногалереї «Русовичі», котра успішно працює у Нововолинську, Марії Доліновській за порівняно короткий час вдалося налагодити тісні зв’язки з багатьма людьми, які досконало вивчають минувшину рідного краю. Серед таких і науковці Острозької академії.

Ось і в день Української державності,  вона організувала надзвичайно цікавий історико-просвітницький захід  «Творення державності: виклики  минулого і сучасного», під час якого  Анастасія Хеленюк – директорка музею  історії Національного університету «Острозька академія», кандидатка історичних наук та Юрій Велінець – доктор філософії  з історії, науковий співробітник Нововолинського історичного музею  наголошували, що    державність – це не лише кордони, герб, прапор чи Конституція. Передусім, це можливість бути господарями на своїй землі, навчатися рідною мовою, вільно розвиватися, досліджувати свою історію, берегти традиції та передавати їх наступним поколінням.

Так, у нашій державі ще не все ідеально. Є проблеми та  виклики, є над чим працювати. Але чи буде краще у чужій державі? Відповідь для переважної більшості очевидна – ні. Бо лише у своїй країні ми маємо право і можливість змінювати майбутнє, брати відповідальність за нього та будувати його власними руками.

Чому Україна зазнає такого шаленого тиску з боку сусідів? Бо сильна і незалежна, вона руйнує імперські міфи. Бо ми вистояли й продовжуємо виборювати право бути собою. Нині наша державність проходить найважче випробування. І водночас саме зараз народжується ще сильніша Україна – згуртована, свідома, незламна.

Цікавою  була розповідь  Анастасії Хеленюк про князя Василя-Костянтина Острозького, 500-річчя з дня народження якого  широко відзначається в Україні.  Він був одним із власників міста Острог, його, одного з найбагатших і найвпливовіших діячів того часу, величали неофіційним титулом «некоронований король Руси-України». Василь-Костянтин, як і його батько, значну увагу приділяв  обороні від нападів татар. Його коштом засновано й побудовано  чимало міст і фортець, передусім на південно-східній Волині та Київщині.  Острог у цей час став  справжнім ренесансним містом. Князь розбудовував його за західноєвропейським зразком, для чого залучав італійських зодчих.

Важливе значення для розвитку Острога мало підтвердження для міста привілею на торгівлю і мито в 1576 році, а також надання королем Речі Посполитої магдебурзького права  у 1585 році. Василь-Костянтин Острозький започаткував низку ініціатив для підтримки та розвитку освіти і культури.  Саме завдяки йому в Острозі створений науково-освітній осередок, який згуртував  відомих вчених того часу.

Особливе місце в просвітницькій діяльності  Василя-Костянтина займає Острозька академія – перша школа вищого типу  у Східній Європі, якій  виповнюється 450 років. В основу діяльності  покладена західноєвропейська система освіти, котра базувалася на одночасному вивченні  мов тлумачення Святого Письма – грецької, латинської та давньоєврейської. Окрім мов, тут вивчали «сім вільних мистецтв»  – традиційні для європейських шкіл науки «тривіуму» – ((граматика, риторика, діалектика) та «квадривіуму» (арифметика, геометрія, астрономія, музика).  «Вищими науками» вважалися філософія, богослов’я та медицина, які теж викладали в Острозі. Високий рівень навчання та викладання забезпечувала багата книгозбірня.

Найяскравішою пам’яткою, створеною завдяки діяльності острозьких інтелектуалів, стала Острозька  Біблія 1581 року – перша у світовому друкарстві  повна Біблія, видана слов’янською мовою.  Зі створенням її тексту на українських землях була закладена традиція наукового перекладу.  Очолював редакторів перший ректор  Острозької академії Герасим Смотрицький.  12 серпня 1581 року сподвижницька праця вчених та друкаря Івана Федорова була завершена.  Наклад Біблії становив близько півтори тисячі примірників.  Вона стала тією духовною силою, якої потребувала православна церква у кризі,  та  символом  національної культури. Особливим є і технічне оформлення книги. Для її друку Іван Федоров  спеціально виготовив шість різних шрифтів.

Біблія має продуману й символічну структуру. Вона відкривається віршем  на герб князя Василя-Костянтина Острозького, автор якого – ректор  академії Герасим Смотрицький. Острозька Біблія налічує 628 аркушів (1256 сторінок) і понад 3 мільйони 240 тисяч друкованих  знаків – без жодного одруку. Залишилися збереженими на шести континентах у 24 країнах близько 350 примірників цієї Біблії. Князь Острозький у передмові  написав те, що актуально  і  досі: «…Прийміть її не як людську річ, але як духовний подарунок, який сходить з висот. Шукайте за дорогою свого спасіння, а Тому, Хто дав вам це побачити, віддавайте хвалу і подяку…»

На заході у центрі розмови були дві визначні постаті  української історії – Василь-Костянтин Острозький та Адам Кисіль – пасіонарії, які в різні епохи докладали зусиль для збереження української самобутності  та розвитку державницької традиції. Захоплюючою стала розповідь Юрія  Велінця  про київського воєводу, сенатора польського сейму, дипломата, який використовував усі засоби для захисту прав українського населення Адама Кисіля. Він продовжив справу утвердження  української ідентичності, зокрема через будівництво Низкиничівського монастиря, він чи не найбільше зробив для заснування Києво-Могилянської академії.

Українська державність уособлює тисячолітній  шлях нашої нації до незалежності. В її основі – незламна воля до самовизначення, багатий історичний досвід, самобутня культура та глибокі правові традиції.  А історія вже вкотре доводить: сильна держава народжується там, де є освічені люди, культура, духовність і відповідальність  перед майбутніми поколіннями.

Валентина  ПЕТРОЩУК

Волинські