У Польщі вперше ухвалили резолюцію проти антиукраїнських настроїв

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

У Польщі вперше ухвалили резолюцію проти антиукраїнських настроїв

27 липня 2026 р. 12:16

27 липня 2026 р. 12:16

Антиукраїнські настрої в Польщі дедалі частіше проявляються у повсякденному житті, а об’єктами образ, погроз і нападів стають дорослі та діти. Особливо вразливими залишаються українські школярі, які після переїзду навчаються польською мовою та адаптуються до нового середовища. На тлі збільшення кількості конфліктів через походження та українську мову місцева влада Сопота вперше в Польщі відреагувала на цю проблему окремою резолюцією.

Як повідомляє видання esopot , 23 липня 2026 року Міська рада Сопота ухвалила резолюцію проти посилення неприязні до громадян України. Депутати засудили зростання антиукраїнських настроїв, ксенофобії та мови ненависті, а також закликали польських політиків утримуватися від висловлювань, здатних посилювати ворожість до українців.

Представники міської ради пов’язали зростання антиукраїнських настроїв з дезінформацією у соціальних мережах та на інтернет-форумах щодо прибуття біженців, їхньої участі в економіці та користування соціальною допомогою. Документ ухвалили на тлі зміни суспільних настроїв: за даними опитування CBOS, 52% громадян Польщі висловилися проти подальшого прийому українських біженців, а понад половина назвала обсяг допомоги надмірним.

У резолюції також висловлено занепокоєння тим, що частина політиків використовує антиукраїнські теми заради популярності. Депутати згадали слова публіциста Єжи Ґедройця про нерозривний зв’язок між вільною Польщею та вільною Україною.

Окрема частина документа стосується ситуації в навчальних закладах, оскільки українські діти становлять 17% усіх учнів у школах Сопота. Позиція міської ради полягає в тому, що походження, мова та статус біженця не можуть бути підставою для приниження чи ізоляції учнів.

Крім того, міська рада Сопота звернулася до центральної влади з пропозицією розпочати загальнопольську інформаційну кампанію на основі даних Головного статистичного управління. Кампанія має висвітлити участь українців у польській економіці, обсяг сплачених податків і внесок у ринок праці, а також протидіяти ксенофобським повідомленням, які можуть поширюватися для дестабілізації суспільства.