вологість:
тиск:
вітер:
Над Рожищем здійнявся біло-чорний Прапор Надії
28 липня 2026 р. 22:40
28 липня 2026 р. 22:40
28 липня, у день загибелі десятків українських полонених в Оленівці на Донеччині, Україна вшановує пам’ять захисників та захисниць, учасників добровольчих формувань та цивільних осіб, які були страчені, закатовані або загинули у полоні.
Про це повідомляють на веб-сайті Рожищенської міськради.
Схилити голови в жалобі перед пам’яттю невинно вбитих та закатованих біля пам’ятного знака Борцям за волю та незалежність України зійшлися представники влади, установ та організацій, учасники війни, громадськість.
За даними Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, понад 95 % українських військовополонених зазнають систематичних тортур. Катування, голод, побої, електрошок, імітація страти, примусові “зізнання” – це щоденна реальність тисяч українців у російському полоні.
Точна кількість загиблих у полоні залишається невідомою та є предметом триваючих розслідувань. Частину тіл загиблих досі не повернуто в Україну, а доля багатьох людей залишається невстановленою.
Полон є одним із найтяжчих проявів війни, це муки і страждання як і для полонених, так і для їх родин. Це біль, який не має часу. Для одних він став дорогою додому, для інших – дорогою у Вічність.
Біль непоправної втрати довелося пережити і родині рожищанина Леоніда Вікторовича Павлюка – вчителя історії Рожищенського ліцею № 4, життя якого обірвалося у полоні.
Хвилиною мовчання пом’янули учасники заходу закатованих в російському полоні та загиблих на полях бою. А також колишній військовополонений Віталій Глєбов та учасник російсько-української війни Богдан Бєлко провели урочисту церемонію підняття біло-чорного Прапора Надії, як символу сподівання та віри на повернення усіх, кого чекають з полону, та незгасної пам’яті про тих, кого фізично знищив ворог.
Голова Рожищенської міської ради Вячеслав Поліщук , звертаючись до присутніх, наголосив, що цей прапор має стати для нас щоденним нагадуванням про відповідальність пам’ятати тих захисників України, чиє життя обірвалося у полоні, та підтримувати родини, які плекають непохитну віру у повернення своїх рідних.
Спільною молитвою, яку очолив настоятель Свято-Михайлівського храму ПЦУ села Рудня Олег Куліш , присутні вшанували українців, чиє життя обірвалося в російських катівнях через катування, знущання, ненадання медичної допомоги та умисні страти. А ще помолилися за здоров’я та повернення додому військовополонених та цивільних, яких нині утримує ворог у своїх катівнях.
Після заходу представники місцевої влади відвідали поховання Леоніда Павлюка та поклали квіти до місця останнього спочинку Героя, котрий став символом незламності та стійкості українського духу.
Пам’ятаємо. Чекаємо. Надіємося.
Джерело: volynonline.com
Новини рубріки
До 4 років відстрочки після контракту: у Міноборони пояснили, хто зможе її отримати
28 липня 2026 р. 22:20
Ковельчани вшанували пам’ять українців, чиї життя обірвалися в полоні
28 липня 2026 р. 22:11
«Киселиця» по-волинськи: старовинний рецепт із вишнями, який передавали від бабусь онукам
28 липня 2026 р. 21:52