Колеги випадково дізналися, що вони… рідні брат і сестра

16 серпня 2026 р. 09:26

16 серпня 2026 р. 09:26

Андреа і Дейв називають їхню зустріч справжнім «виграшем у лотерею».

Співробітники з британського Манчестера, які разом працювали в аеропорту й підтримували дружні відносини, виявилися кровними родичами

60-річний Дейв Грін і 53-літня Андреа Урмстон познайомилися на роботі та швидко стали близькими друзями. Дейв працював керівником автовокзалу, а Андреа Урмстон займалася обслуговуванням торгових автоматів.

Якось під час щирого спілкування Дейв розповів жінці, що він є усиновленою дитиною і не знає своєї біологічної родини. Тоді Андреа зізналася, що має брата, якого її мама багато років тому віддала на усиновлення парі, яка не могла мати дітей.

Вони вирішили дізнатися детальніше про свої сім’ї і виявили, що прізвищем Дейва до усиновлення було Праудлав – це було також дівоче прізвище матері Андреи. Далі жінка зателефонувала до мами й запитала день народження брата, якого вона ніколи не бачила. Дати збіглися: 24 березня 1966 року. Вона тут-таки передзвонила Дейву.

У друзів не залишилося сумнівів – вони є кровними родичами.

Невдовзі чоловік зустрівся зі своєю біологічною матір’ю – С’юзен.

«Це був сюрреалістичний момент, було багато сліз, а потім ми всі просто обійнялися. Я не могла повірити, що мені вдалося зібрати разом мого брата та маму», – каже Андреа.

На камінній полиці в будинку С’юзен стояла фотографія Дейва, коли він був немовлям. Її надіслали його прийомні батьки через кілька днів після усиновлення. Така ж фотографія була і в будинку прийомних батьків Дейва.

Мати Андреа розповіла доньці про те, що в неї є брат, ще коли вона була маленькою. Вона пояснила, що хлопчика віддали на усиновлення чудовій жінці, яка не могла мати власних дітей.

Дейв сказав, що в нього було дуже щасливе дитинство, і він ніколи не мав бажання знайти свою біологічну матір.

«Мені одразу захотілося зателефонувати йому, щоб ми могли погратися разом», – згадує Андреа.

С’юзен розповіла, що намагалася знайти сина за допомогою Армії порятунку, але ці спроби не дали результату…

Дейв знав із 10 років, що його усиновили, бо прийомні батьки показали йому документи. Але він сказав, що в нього було дуже щасливе дитинство, і він ніколи не мав бажання знайти свою біологічну матір.

«Я не відчував, що мені потрібно шукати чи мав якісь питання без відповідей», – додав він.

…Після зустрічі з матір’ю з’ясувалось, що Дейв неодноразово бував поруч із її будинком, коли працював водієм автобуса, й навіть не здогадувався про це. Окрім того, брат із сестрою помітили, що мають певні схожості й однакові звички. Вони вирішили не гаяти час і разом переїхати в Стаффордшир.

Для всіх трьох ця зустріч стала подією, що змінила життя.

«У той період у моєму житті було мало радості, аж раптом я дізнався, що моя найкраща подруга – це моя сестра, – каже Дейв. – Я знайшов свою біологічну матір і зміг зробити її по-справжньому щасливою. А ще я знайшов родину, про існування якої навіть не здогадувався».

Їхня мати нещодавно померла, але обоє кажуть, що радіють, адже вона встигла возз’єднатися із сином.

«Вона так прагнула знайти тебе, щоб переконатися, що в тебе склалося гарне життя», – каже Андреа.

І брат, і сестра говорять, що ця зустріч стала для них справжнім «виграшем у лотерею».

Рован БРІДЖ, bbc.com

Волинські