У декреті знайшла себе в кондитерській справі: історія волинянки, яка відкрила пекарню

16 серпня 2026 р. 14:31

16 серпня 2026 р. 14:31

Власна справа народилася у волинянки Олесі Панасюк під час декретної відпустки. Тоді вона ще не думала про пекарню й не мала професійного кондитерського досвіду — просто почала готувати солодощі для своїх дітей. Першими були макаронси, які жінка випікала на домашній кухні. Згодом захоплення переросло у справу життя: сьогодні Олеся має власну пекарню у Володимирі, команду працівниць і десятки постійних клієнтів.

До цього Олеся працювала аудитором в обласному управлінні Державної податкової служби Волині. Професія була далекою від кондитерської справи, але у 2018 році під час другої декретної відпустки жінка вирішила спробувати себе у творчості.

Згодом жінка відкрила пекарню в рідному місті. Заклад із назвою Pancake Bakery, що позаду центрального собору Різдва Христового у Володимирі, знають більшість місцевих. Щодня там готують свіжу випічку й тістечка.

Як розповіла волинянка, до декрету випіканням не надто цікавилася. Починала з макаронсів і стала першою в місті, хто випікав це французьке тістечко. Спочатку все робила на домашній кухні за рецептами з книг. Мовляв, тоді в інтернеті було мало інформації і навчальних курсів.

«Я працювала аудитором в обласній податковій, перевіряла юридичних осіб. Професія дуже складна й серйозна. На роботі зустріла майбутнього чоловіка, пішла в другу декретну відпустку. А жінкам насправді вкрай потрібно займатися чимось творчим, тож почала пекти своїм дітям», – ділиться кондитерка.

Її першим замовленням став букет із макаронсів. Далі спекла торт на дитяче свято. І після цього інформація про нову кондитерку поширилася поміж володимирчан. Клієнти знайшлися без реклами.

«Чутки про мене як кондитера ширилися серед містян, так би мовити, сарафанним радіо. Власних соцмереж ще не мала. Я звільнилася з роботи, зареєструвала ФОП, щоб усе було чесно. У нас невелике місто, не було багато конкуренції», – пригадує Олеся Панасюк.

Спершу батьки подарували кондитерці міксер, а чоловік – духову піч. Потім із прибутків купила вживаний холодильник із вітриною. Приблизно за два роки роботи вийшла на рівень непоганих доходів і відкрила заклад. На кондитерські вироби, каже, був попит, адже все робила з душею, беручи тільки якісні продукти.

Олеся Панасюк зізнається: поєднувати виховання дітей і кондитерську справу було складно. Коли починала з домашньої кухні, то накопичувалося чимало посуду, духовка постійно увімкнена. Інколи доводилося працювати над замовленнями вночі або без вихідних.

«Спочатку випікання було не про гроші, а як розрада й зайнятість. Це давало мені нових сил під час декрету. Мене дуже підтримав чоловік, коли постало питання звільнення з податкової. Аудиторське минуле допомогло перетворити хобі на бізнес. Багато хто недооцінює цифри, проте треба вираховувати витрати й прибутки. І дуже важливо офіційно мати статус підприємця, платити податки, бо це, зокрема, допомагає нашій армії», – розповідає волинянка.

Пані Олеся разом із чоловіком вирішили продавати каву з тістечками у власному закладі, адже подібного у Володимирі не було. Усе починалося із невеликого приміщення – «на виніс». Щороку територія поряд розширювалася: з’явилися літня тераса, столики, альтанки, дитячий майданчик, зелені алеї. Із часом жінка вийшла на новий рівень: орендувала цех для випікання, найняла більше працівників.

«Змінити професію було нелегким рішенням. Усе ж фах аудитора здобувала довго, навчаючись у столиці, піднімаючись кар’єрною драбиною. На роботу їздила майже два роки із Володимира в Луцьк. Але ця робота емоційно важка. Коли ти приходиш до людей, то приносиш перевірку, себто якийсь негатив. Тебе не чекають, не надто радісно зустрічають. А коли робиш солодощі, то розділяєш із людьми свято. Це зовсім інші емоції, особливо, коли пишуть подяки за десерт», – розмірковує Олеся Панасюк.

Крім того, Олеся Панасюк створила авторський рецепт торта «Володимир». Прагне, щоб він став брендом, який захочуть взяти із собою на згадку про місто.

«Рецепт уже є, але ще не вигадала остаточної концепції, щоб торт став брендом. Йдеться не тільки про смак, але й презентацію, пакування та просування. Це покаже повагу до міста», – коментує вона.

Попри наявність цеху, кав’ярні й сімох працівниць, Олеся Панасюк не відсторонилася від виробництва. Зазвичай пече яскраві торти на замовлення. Десерти беруть на святкування, урочистості й на гостинець. Одне з найцікавіших і водночас специфічних замовлень отримала на дівич-вечір. А ще має постійних клієнтів, які довіряють найбільші свята.

«Є сім’я, яка вже вісім років бере в мене торти. Зробила торт дівчинці на заручини, тоді на весілля, на хрестини, на перший і другий рік дитині. Коли тобі довіряють святковий десерт для рідних, це дуже надихає», – твердить кондитерка.

Для волинянки головне не тільки розвиток особистого бренду, але й те, що бізнес приносить суспільну користь. Зараз її випічка потрапляє до сиротинців.

«Я випікала об’ємні торти на 20-30 кілограмів, але це не є показником. Мене більше тішить, що вдалося вийти на той рівень, коли бізнес дозволяє брати участь в соціальних проєктах. У пекарні регулярно готують торти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Також долучалися до збору на лікування дівчинці зі спінальною м’язовою атрофією. Придумали дитяче тістечко у вигляді кролика, виручка з якого йшла на допомогу», – відзначає підприємиця.

Сторінка кондитерки в Instagram уже має понад 10 тисяч підписників, у планах запустити сайт та інші соцмережі. Ще Олеся Панасюк мріє про повноцінну кав’ярню, де можна відпочивати і проводити час. Однак на це потрібно трохи фінансових вкладень.

«Коли йдеш за мрією, то треба зробити крок у невідомість. Усі бояться цього кроку. Але коли робиш, то прокладаються східці до кінцевої мети. Тож можу сказати всім, що треба обов’язково пробувати й шукати себе. Зараз є чимало можливостей для саморозвитку в інтернеті», – резюмує Олеся Панасюк.

Дмитро КЛИМЧУК

Фото Олександра ДУРМАНЕНКА

• Торти, моті та зефір: як школярка з Луцька перетворила хобі на заробіток
• Волинянин знайшов справу життя на Буковині та понад 25 років вирощує троянди й фруктові дерева
• Спочатку пекла для своїх, а потім з'явилося багато клієнтів : історія кондитерки, коровайниці і пекарки з Волині

Волинські