Від 250 до 600 гривень за літр: скільки коштує мед на Волині та який обирають покупці

19 серпня 2026 р. 11:54

19 серпня 2026 р. 11:54

19 серпня в Україні відзначають День пасічника . Цьогоріч волинські пасічники говорять про непростий сезон: весняний медозбір був слабшим, літній почався пізніше, а окремих сортів меду на ринку може бути небагато.

Водночас ціна залежить не лише від кількості продукту, а й від його сорту: якщо звичайний мед можна знайти від 250–300 гривень за літр, то за акацієвий чи липовий - просять до 600 гривень.

Які сорти меду вважають найціннішими, чому мед кристалізується, як покупцеві не орієнтуватися лише на його зовнішній вигляд та чи можна сьогодні заробити на власній пасіці, журналісти ВСН дізналися в луцького пасічника Юрія Мещерякова.

Мед на прилавку часто виглядає як простий продукт: банка, відерце, кілька сортів на вибір. Але за кожною такою ємністю цілий сезон роботи пасічника, погода, рослини, з яких бджоли збирали нектар, місце розташування пасіки та навіть те, наскільки вчасно мед відкачали.

Цього року на Волині до всього цього додалися погодні особливості. За словами пасічника, нинішня ціна меду залежить передусім від його виду та кількості.

«На сьогоднішній день ціна тут коливається від 250 гривень за літр до 400 гривень за літр. Це залежить від того, який мед».

Втім, це не межа. Окремі сорти можуть коштувати дорожче, а ціна також різниться залежно від того, де саме людина купує продукт — безпосередньо у пасічника, на ринку чи в магазині. Одним із сортів, який традиційно має вищу ціну, є акацієвий мед. Причина не лише в його смаку. Такий мед довго залишається рідким і повільно кристалізується, тому має привабливий для покупця зовнішній вигляд.

Як наголошує паг Юрій, рідкий мед не варто автоматично вважати кращим або кориснішим.

«Люди чомусь дивляться, що він рідкий. Ніби як товарний вигляд у нього кращий. Але якість меду рахується не по тому, що він рідкий або густий, а по тому, які в ньому корисні компоненти».

Акацієвий мед є монофлорним, тобто походить переважно з одного виду рослини. За словами пасічника, саме ця особливість впливає на його властивості та тривалість кристалізації.

Однак на Волині акацієвий мед не настільки поширений продукт, як може здатися. Через мінливу погоду сприятливі умови для його збору бувають не щороку. Натомість серед сортів, які пасічник особисто вважає найціннішими, він називає липовий, лісовий та мед із різнотрав’я.

«Мені найбільше подобається і найкращий, я вважаю, лісовий. Тому що там найбільше все-таки корисних елементів і властивостей різних трав».

Лісовий мед формується з нектару різних рослин, які ростуть у лісовій місцевості. Тому його склад може відрізнятися залежно від конкретного місця та сезону. До цікавих сортів луцький пасічник також відносить гречаний мед. Він має характерний смак і швидше кристалізується. Через це покупцеві він може здаватися менш привабливим, ніж рідкий акацієвий.

Водночас Юрій наголошує, що зовнішній вигляд не є показником того, наскільки мед якісний.

Одна з найпоширеніших помилок покупців - це сприймати кристалізацію як псування продукту. Насправді мед природно змінює свою консистенцію. Один сорт може залишатися рідким місяцями, інший досить швидко стати густим.

«Він не зацукровується , а кристалізується. Це нормальний його стан».

На швидкість цього процесу впливають властивості самого меду та склад нектару, з якого його зібрали. Важливу роль відіграють і пилкові зерна. Саме тому, за словами пасічника, кристалізований мед не варто відкладати убік як нібито неякісний.

Більше того, за певними ознаками покупець може оцінити, наскільки мед зрілий. Юрій радить звертати увагу на його консистенцію, запах та смак. Наприклад, якщо набрати мед ложкою і підняти її, зрілий продукт не повинен одразу стікати як вода. Він має лягати певним пластом або «гіркою», а не моментально розтікатися.

Ще один важливий показник — вологість. За словами пасічника, українські стандарти передбачають для меду вологість до 18%. Це пов'язано з тим, наскільки вчасно його відкачали. Якщо забрати мед занадто рано, коли він ще не дозрів у вулику, він буде більш рідким. Тому сама рідка консистенція ще нічого не гарантує.

Покупці нерідко хочуть знати, як біля прилавку визначити, чи справжній перед ними мед. І тут усе набагато складніше, ніж популярні домашні «тести» з водою, сірниками чи іншими способами.

За словами пасічника, на 100% визначити фальсифікацію без лабораторного дослідження практично неможливо. Сучасні способи підробки меду стали складними, а визначення його складу потребує спеціального обладнання.

Водночас покупець може звернути увагу на низку простих речей — консистенцію, аромат, смак та загальний вигляд продукту. Але найважливішим фактором Юрій називає не домашній експеримент, а довіру до продавця.

«Найкращі прилади перевірки якості меду - це елемент довіри. Якщо ви раз взяли мед, другий раз взяли мед - значить, ви йому довіряєте.

Як то кажуть: знайди свого пасічника».

Тому, якщо є можливість, він радить купувати мед безпосередньо у пасічника, знати його господарство та цікавитися походженням продукту.

Ще одна причина, яка впливає на ціну, кількість самого меду. Цьогорічний сезон на Волині, за словами пасічника та продавчині меду, не можна назвати простим. Весна була холодною, через що частина весняного медозбору фактично випала. Літній медозбір також розпочався пізніше.

Продавчиня магазину, яка працює з пасічниками та побажала не називати свого імені, розповідає, що раніше пасічники могли мати кілька хвиль медозбору протягом сезону. Цього року ситуація інша.

«Весна була холодна, весняного меду немає. Літній мед дуже пізно почався. Це майже один раз качали, хто качав».

За її спостереженнями, через менші обсяги меду ціни можуть залишатися високими. Водночас Юрій пояснює, що кількість вуликів ще не гарантує великого врожаю. Для пасіки надзвичайно важливо, що саме росте навколо неї.

Зі сорони може здаватися, що бджільництво - проста схема: поставити вулики, отримати мед і продати його. Насправді пасіка як бізнес потребує значно більшого планування. За словами Юрія, якщо людина тримає кілька вуликів для себе, це одна ситуація. Якщо ж вона хоче заробляти на продажу меду - це зовсім інша.

Для власного споживання, за його словами, пасічнику може вистачити навіть кількох вуликів.

«Це може бути п'ять, три, п'ять, шість, вісім вуликів, до десяти. Це для свого задоволення, для своєї втіхи, для інтересу».

А от приблизно від десяти вуликів уже можна говорити про певну рентабельність, хоча це далеко не означає гарантованого прибутку. Далі все залежить від медоносної бази.

«Не в тому діло, що ти можеш мати 100 вуликів, чи 300, чи 500. Це все залежить від того, яка медоносна база. Тобто що росте навколо пасіки, де ти її розташуєш».

І саме тут для Волині є своя специфіка. У регіоні немає настільки великих площ окремих медоносних культур, як у південних областях України. Раніше сіяли більше гречки, конюшини, різних трав, які забезпечували бджолам кормову базу протягом усього активного сезону.

Нині ситуація змінилася. На полях дедалі більше технічних культур, а для пасічників це створює додаткові проблеми. Зокрема, Юрій говорить про використання пестицидів та інші фактори, які можуть впливати на бджіл. Тому просто придбати 50 чи 100 вуликів і поставити їх у себе на ділянці -  це не бізнес-план.

«Тут так зразу сказати, що от я поставлю 100 вуликів і буду мати прибуток, не можна».

Якщо пасічник хоче працювати саме на прибуток, потрібно врахувати витрати на вулики, обладнання, транспорт, утримання бджіл, місце для пасіки та збут готового продукту. Для великих пасік може знадобитися і кочівля перевезення вуликів туди, де в конкретний період є хороший медозбір. А це вже додаткові витрати на автомобіль, платформу, пальне та організацію роботи.

Тому перед тим, як починати таку справу, потрібно відповісти не лише на питання: «скільки меду я отримаю», а й кому я його продаватиму.

«Якщо ти маєш можливість отримати тонну або дві тонни меду, ти вже повинен знати, куди ти його продаси».

Якщо ж говорити безпосередньо про те, що сьогодні можна знайти у продажу в Луцьку , асортимент доволі широкий. Продавці кажуть, що зараз покупцям пропонують різнотрав’я із соняшником, лісовий, липовий, весняний, акацієвий мед, а також липу з різнотрав’ям. При цьому частина липового та акацієвого меду — привезена з інших регіонів, оскільки місцевого продукту цього виду небагато.

Ціни у магазині починаються приблизно від 300 гривень за літр. Найдорожчим серед представлених сортів є акацієвий: його ціна може доходити до 400 гривень за кілограм , а залежно від об'єму банки — приблизно до 560–600 гривень за літр . Липовий та лісовий також належать до дорожчих сортів.

«Просто що його нема багато. Того він, напевно, і дорогий», — пояснює продавчиня.

Різнотрав’я із соняшником нині можна знайти приблизно за 300–350 гривень за літр.

А от із гречаним медом ситуація менш визначена. Адже свіжого гречаного меду на Волині поки майже немає - гречки цього року посіяли небагато. Тому остаточна ціна та кількість такого меду залежатимуть від того, який обсяг пасічникам вдалося отримати.

Разом із цінами змінюється і аудиторія покупців. За словами продавчині, раніше мед значно частіше купували люди старшого віку. Тепер їхня частка зменшується, зокрема через фінансові можливості. Натомість дедалі більше уваги до меду проявляє молодь. Продавчиня каже, що серед покупців є підлітки та молоді люди, які сприймають мед як натуральний продукт і використовують його у власному харчуванні.

Хтось додає його до напоїв, хтось використовує у домашніх рецептах чи харчуванні під час занять спортом. При цьому сорт не завжди є головним критерієм.

«Головне, щоб мед був натуральний та й все».

Вона також говорить, що в магазині покупці можуть спробувати різні види меду та обрати той, який їм більше смакує. Це, за її словами, одна з переваг покупки у спеціалізованому місці. Водночас на ринку ціна може бути різною. Якщо продавцеві потрібно терміново продати невелику кількість меду, він може віддати його дешевше — приблизно за 250 гривень за літр. Але це, за словами співрозмовниці, радше поодинокі випадки.

У більшості пасічників ціна хорошого меду стартує від 300 гривень за літр.

Питання: чи вигідно сьогодні починати власну справу у бджільництві, пасічник Юрій називає складним. На його думку, відповідь залежить від того, для чого людина заводить пасіку. Якщо це кілька вуликів для себе, родини та власного інтересу - це одна історія.

Якщо ж людина хоче зробити з бджільництва бізнес, необхідно врахувати значно більше факторів. Серед головних: медоносна база, місце розташування пасіки, кількість бджолосімей, витрати на обладнання та транспорт, а також майбутній ринок збуту.

На Волині, вважає пасічник, займатися цим складніше, ніж у регіонах, де є величезні площі медоносних культур. Ще одна проблема є поступове старіння пасічницької спільноти. За словами Юрія, сьогодні пасіками значною мірою займаються старші люди. Молодь же не завжди готова вкладати роки праці у справу, яка не гарантує швидкого заробітку.

Саме тому він вважає важливим знайомити дітей та молодих людей із бджільництвом ще змалку. Громадська організація, за його словами, проводила відповідні заходи у школах та бібліотеках, показувала дітям рамки та знайомила їх із бджолами.

І для нього бджільництво - це далеко не лише мед. Пасіка дає також віск, прополіс, пилок, пергу та інші продукти бджільництва. А сама присутність бджіл має значення для екосистеми, адже вони беруть участь у запиленні рослин.

Саме тому, говорить пасічник, навіть невелика пасіка може бути не лише способом отримати банку меду, а й можливістю краще зрозуміти природу. І хоч професійне бджільництво сьогодні має чимало викликів, для Юрія головним залишається сам зв'язок людини з бджолами.

На завершення Юрій передав побажання усім, хто займається цією справою:

«Хай бджоли ведуться, хай будуть меди, і хай це буде приємність не тільки для пасічника, щоб збирати мед. Не забуваймо про те, що не треба забирати у них повністю мед — найменше намагатися використовувати цукри, а все-таки хай вони зимують на своєму меду. Доброї праці і всього найкращого».

• З 12 років біля вуликів: як дев'ятикласник з Волині став господарем пасіки
• «Бджоли вмирають першими»: як стан пасік на Волині сигналізує про небезпеку для людей
• Скільки коштує мед у Луцьку: огляд цін

Волинські