Україна незалежна 35 років: шлях, що триває

24 серпня 2026 р. 10:38

24 серпня 2026 р. 10:38

24 серпня Україна відзначає День Незалежності. У 2026 році ця дата особлива – минає 35 років відтоді, як Верховна Рада проголосила Україну незалежною державою. Але чи справді українській незалежності лише 35 років?

Є дати, які записують у календарі. А є ті, що стають частиною національної пам’яті. 24 серпня – саме така дата.

35 років тому, у 1991-му, Україна зробила юридичний крок, який змінив її майбутнє. Верховна Рада УРСР проголосила Україну незалежною демократичною державою. За постанову проголосував 321 депутат. Того ж дня парламент схвалив Акт проголошення незалежності України.

Але сам документ 1991 року нагадує про значно глибше коріння української державності. В Акті прямо зазначено, що Україна продовжує «тисячолітню традицію державотворення». Тож 24 серпня 1991 року було не народженням України з нічого, а відновленням її незалежної державності в нових історичних умовах.

День, коли рішення стало спільним

24 серпня було проголошенням. Остаточну силу цьому рішенню надало народне волевиявлення.

1 грудня 1991 року українці прийшли на всеукраїнський референдум і відповіли на запитання: чи підтверджують вони Акт проголошення незалежності України?

Результат виявився однозначним: понад 90 відсотків учасників голосування підтримали незалежність. У референдумі взяли участь понад 31,8 мільйона громадян.

Це був момент, коли проголошена парламентом незалежність стала підтвердженою волею громадян. Саме тому в історії України 24 серпня і 1 грудня 1991 року нерозривно пов’язані між собою.

Незалежність не почалася з чистого аркуша

Українська державність має значно довшу історію, ніж 35 років. Київська Русь, Гетьманщина, Українська Народна Республіка, Західноукраїнська Народна Республіка, визвольні рухи ХХ століття – різні епохи, форми державності та боротьби, але в кожній із них звучало прагнення українців самим визначати власне майбутнє.

Важливим безпосереднім кроком до подій 1991 року стала Декларація про державний суверенітет України, ухвалена 16 липня 1990 року. Вона заклала політико-правову основу для подальшого проголошення незалежності.

Тому 35 років – це вік сучасної української незалежної держави. Але не вік української державності.

Що змінилося за 35 років?

За цей час виросло покоління людей, які ніколи не жили в Радянському Союзі. Для них синьо-жовтий прапор – не символ минулого, а звичайна частина життя. Українська мова, власна держава, паспорт, гімн, кордон, можливість обирати майбутнє своєї країни – усе це сприймається як природне.

Проте війна змусила по-новому відчути значення простих слів – «суверенітет», «територіальна цілісність», «свобода».

Сьогодні незалежність має ціну, яку українці бачать щодня. Її захищають військові на передовій, медики в лікарнях, рятувальники після обстрілів, енергетики, волонтери, вчителі, фермери, підприємці, журналісти та мільйони людей, які продовжують працювати й підтримувати країну.

Тому сучасний День Незалежності – це вже не лише спогад про голосування депутатів у серпні 1991-го.

Це день тих, хто захищає право України залишатися Україною.

Незалежність, яку відчуваємо щодня

У мирні роки 24 серпня асоціювалося з концертами, парадами, фестивалями, вишиванками та великими зібраннями людей. Війна змінила формат святкування.

Сьогодні головними стають не масштабні декорації, а пам’ять і вдячність.

Хтось цього дня поставить на стіл синьо-жовтий прапор. Хтось одягне вишиванку. Хтось піде до меморіалу, щоб згадати загиблих захисників. Хтось перерахує кошти на допомогу військовим. А хтось просто обійме рідних і скаже: «З Днем Незалежності».

Усе це – про одне.

Про усвідомлення того, що незалежність не існує десь далеко, в історичних документах. Вона живе у щоденних рішеннях кожного з нас.

35 років – і шлях триває

20 лютого 1992 року Верховна Рада офіційно визначила 24 серпня Днем незалежності України та постановила щорічно відзначати його як державне загальнонародне свято.

Минуло 35 років від проголошення незалежності. Але історія України не вимірюється лише цією цифрою.

1991-й дав сучасній державі юридичну незалежність. Наступні десятиліття стали часом її розбудови, випробувань і боротьби. А нинішня війна ще раз показала: незалежність – це не лише запис у документах. Це право народу самому визначати, якою буде його країна.

І, мабуть, найкращий спосіб відзначити 24 серпня – не просто згадати, коли було проголошено незалежність, а подумати, що кожен із нас робить для того, щоб вона залишалася незворотною .

Бо 35 років – це лише дата.

А незалежність – це щоденна робота поколінь.

Волинські