Через 2 місяці перебування на передовій зник безвісти: Герой з Волині «на щиті» повернувся на рідну Волинь через рік після загибелі

28 серпня 2026 р. 15:05

28 серпня 2026 р. 15:05

26-річний старший стрілець першої парашутно-десантної роти Іван Шворак із села Сошичне загинув 13 липня 2025 року поблизу Лисівки Покровського району Донецької області. Понад рік рідні жили в очікуванні та сподівалися на його повернення, однак через довгі місяці громада отримала підтвердження трагічної звістки.

Історію Героя розповідає газета Полісся.

Іван народився 30 червня 1999 року – у пору, коли літо саме розцвітало запашними травами, насичувало повітря ароматами ягід й перших сінокосів. Таким же теплим, сонячним і життєрадісним завше був і він сам. У ньому гармонійно поєднався різнобарвний букет яскравих якостей – веселий, комунікабельний, товариський, активіст. Усе його дитинство й юність минули в рідному Сошичному. Ще змалку Іван проявляв лідерські здібності, вчився відповідальності та турботи про інших.

— Іван рано став для мене великою поміччю. Коли доводилося відлучитися у якихось сільських чи господарських справах, я впевнено могла залишити на нього молодших на десять років двійнят. Він був надійний і кмітливий. І з братом, і з сестричкою чудово справлявся. Навіть уночі міг до них встати, коли чув їхній плач. Хоч і знав, що я поруч, — згадує мама Ольга ті часи, коли було нелегко, але любо й гордо на серці за свого первістка.

Після закінчення місцевої школи Іван вивчився у Здолбунівському ВПУ на провідника пасажирського вагона. Здійснив кілька рейсів залізницею під час практики. Однак потім подався на заробітки за кордон, здебільшого виконував розчищення лісів у придорожніх смугах.

Та найбільше його вабили дороги. Тож згодом хлопець вирішив реалізувати себе таки у мандрах, щоправда, вже не за здобутим залізничним фахом. Став далекобійником. Його маршрути пролягали різними куточками України та Європи. Він зустрічав людей різних національностей, бачив красу інших країн, долав сотні й тисячі кілометрів. Та щоразу повертався додому — у своє Сошичне.

У березні 2025 року Івана Шворака мобілізували до лав Збройних сил України. Військового досвіду до цього він не мав — через сколіоз навіть не проходив строкової служби. Івана зарахували до складу 25-ї окремої повітрянодесантної Січеславської бригади, що базувалася на Дніпропетровщині. Хоча разом із сошичненцем до підрозділу потрапили переважно львів’яни та іванофранківці. Побратими зверталися до Івана на бойове псевдо «Чіко» — саме так по-вуличному звикли називати його у рідному селі.

Військове формування Івана Шворака виконувало бойові завдання на Донеччині. Через два місяці перебування ним на передовій, 13 липня 2025, позиції українських військових поблизу Лисівки Покровського району вкотре накрив масований ворожий артобстріл, після якого «Чіко» зник безвісти. Розвідувальний дрон не знайшов його – ані живим, ані мертвим. Не було його і серед полонених. Рідні шукали будь-яку звістку про свою кровинку: перевіряли повідомлення від міжнародних організацій, моніторили переліки військових, узятих в полон, читали інформацію з різних джерел противника. Але нічого ніде про Івана не дізналися.

Минав місяць за місяцем. Надія не дозволяла поставити крапку й спонукала продовжувати пошук. І тільки у серпні 2026-го найстрашнішу із можливих версій підтвердила експертиза: Іван Шворак таки загинув того липневого дня у 2025 році…

Іван був провідником вагона поїзда за професією, далекобійником – за покликанням. За його плечима були десятки й сотні подоланих напрямків, безліч доріг і країв. Та найтриваліший свій рейс він здійснив із фронту додому – їхав до свого порога понад рік… Це був єдиний раз, коли його зустрічало все село. З квітами, прапорами… Але зустрічало не усмішками й обіймами, а сльозами.

Іванна ГАЙДУЧИК , село Сошичне.

• Спочатку родині повідомили, що Віталій зник безвісти. Однак згодом побратими розповіли, що він загинув: Герою з Волині навіки 39
• Йому навіки 23 роки: просять присвоїти звання Героя України воїну з Волині , який понад 2 роки вважався зниклим безвісти
• Понад рік родина чекала зниклого безвісти захисника з Волині, але він повернувся додому в домовині

Волинські