У річках падає рівень води: що на Волині

29 серпня 2026 р. 23:36

29 серпня 2026 р. 23:36

26-31 серпня 2026 року через зниження рівнів води на Волині та інших областях оголосили ІІІ рівень небезпеки – коричневий.

Про це повідомили в Українському гідрометцентрі.

26-31 серпня на рiчках басейну Дністра (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька обл.) та суббасейнів Сяну (Львівська обл.), Західного Бугу (Львівська, Волинська обл.) утримуватиметься подальше зниження рівнів води до своїх найнижчих значень за весь період спостережень, на окремих ділянках – нижче за них, зі зменшенням води в річках до критеріїв маловоддя, на окремих ділянках малих річок до відсутності стоку, що призведе до ускладнення функціонування водогосподарського комплексу.ІІІ рівень небезпеки – коричневий.

Як зазначають у національному природному парку «Прип’ять-Стохід», у селі Почапи Ковельського району шлюз Вижівського водозабору продовжує скидати воду з річки Прип’ять штучним каналом на територію Білорусі.

Це не лише знищує унікальні водно-болотні угіддя та екосистему регіону, а й напряму підриває обороноздатність України, створюючи сприятливі умови для пересування техніки агресора поблизу кордону та живлячи білоруську економіку.

Це відбувається на період межені (у період посухи), коли вода не є у надлишку, а навпаки – українська частина річки Прип’ять та прилеглі території страждають від пересихання. На території Білорусі вода з української Прип’яті дає змогу працювати каскаду міні-ГЕС, живить водою та забезпечує судноплавство на Дніпро-Бузькому каналі.

Він також додав, що за нормального функціонування Вижівського водозабору можна було б періодично регулювати скид води з метою промивання річища Прип’яті від накопичених наносів. Це допомогло б спрямувати воду саме в природне річище, а не в канал до Білорусі. Але й цього не було зроблено. Зниження рівня води в Прип’яті призводить до падіння рівня ґрунтових вод. У регіоні виникає проблема з питною водою (криниці пересихають). Водно-болотні угіддя, зокрема їхній тваринний та рослинний світ, страждають від зневоднення. Посилюється заростання водойм чагарниками та очеретом, зникають типові осокові болота, зростають ризики пожеж, зникають природні заплави та мілководдя, які слугують нерестовищами для риб, порушуються умови існування водоплавних птахів та інших видів флори й фауни, а також особливо вразливого виду – очеретянки прудкої.

Наводненість заболочених територій на кордоні – це також питання безпеки, каже кандидат біологічних наук Богдан Проць, керівник ГО «Дунайсько-Карпатська Програма»: «Водно-болотні угіддя, зокрема болота, численні річки разом із старицями та озерами на кордоні з Білоруссю, є природним захистом від ворога. Наші дослідження показують, що збереження боліт у час війни сприяє вищому рівню безпеки для населення й, відповідно, підвищує нашу обороноздатність. У періоди посух і мілководдя вода є стратегічним ресурсом. Передавання значних обсягів води дає ворогові додаткові переваги для пересування біля нашого кордону в межах водних територій. Нам критично важливо підтримувати ці болота в природному стані, забезпечуючи високий рівень вологості в ґрунті та не даючи ворожій техніці можливості пересуватися».

За словами директора нацпарку, критично важливо вдосконалити механізми шлюзу, щоб забезпечити технічну можливість керувати стоком води та вимірювати витрати води на водозаборі, а також відповідальне та прозоре регулювання цього стоку на користь України та її громадян.

Волинські