Від слюсаря до командира «Граду»: історія бійця волинської «Сотки»

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

31 серпня 2026 р. 14:13

31 серпня 2026 р. 14:13

Ще кілька років тому він працював слюсарем і водієм, а сьогодні командує бойовою машиною «Град» та б’є по позиціях російських окупантів. 51-річний Сергій із позивним «Камо» — боєць волинської «Сталевої Сотки».

Як цивільні навички допомагають йому на війні та чому він вважає, що хорошим артилеристом може стати кожен, хто має бажання — розповіли у бригаді.

За його плечима – досвід цивільної роботи та вже кілька років військової служби. Він народився в Казахстані, а виріс у Вараші, що на Рівненщині.

У війську його знають як «Камо». Це шкільне прізвисько чоловік згодом перетворив на позивний. Сьогодні Сергій – командир бойової машини БМ-21 «Град» у реактивній артилерійській батареї 100 омбр.

До війська його життя було зовсім іншим. У цивільному чоловік працював слюсарем та водієм.

«Дуже радий, що став артилеристом, оскільки вміння та навички, здобуті в цивільному житті, допомагають зараз під час виконання бойових завдань», – розповідає Сергій.

Його робота – це не лише безпосередній пуск боєприпасів.

«Основне завдання – організувати виїзд на бойову позицію, навестися на ціль та запустити боєкомплект на голови загарбників», – пояснює військовий.

Від слюсаря до командира «Граду»: історія бійця волинської «Сотки»

Робота артилеристів потребує точності, злагодженості та швидкості. Адже після виконання завдання розрахунок має залишити позицію, аби не дати ворогу можливості завдати удару у відповідь.

Серед основних цілей, по яких працює підрозділ «Камо» – скупчення ворожої піхоти та легкоброньована техніка.

Попри складність служби, Сергій говорить про свою професію без зайвого пафосу. Для нього головне – бажання навчатися, працювати та бути корисним своїм побратимам.