«Мріяв про сина й доньку та обожнював пасіку»: спогади про Героя з Волині Павла Куницького

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

02 вересня 2026 р. 14:29

02 вересня 2026 р. 14:29

Солдат Павло Куницький народився 10 вересня 1967 року в селі Сильне Волинської області. Після закінчення місцевої школи навчався в Луцькому професійно-технічному училищі № 6 (на 2026 рік – Волинський фаховий коледж Національного університету харчових технологій), де опанував професію кіномеханіка. Займався бальними танцями.

Спогади про захисника поділилися на платформі Меморіал Героїв.

Павло працював на різних роботах: на пилорамі, охоронцем, займався виготовленням меблів із дерева.

На початку повномасштабного вторгнення 27 лютого 2022 року добровільно став до лав Збройних Сил України. Служив у 63-тій окремій механізованій бригаді. Неодноразово зазнавав контузій.

Павло на псевдо Дєд помер 3 січня 2024 року в одеській лікарні через серцеву недостатність. Йому було 56 років.

«Мій чоловік обожнював грати на гітарі та танцювати, але найбільшим його захопленням була пасіка. У вільний час, особливо в теплу пору року, доглядав за вуликами, щоб завжди був свіжий смачний мед. Найзаповітнішою його мрією було мати сина й доньку», – розповіла дружина Оксана .

Поховали Павла Куницького в рідному селі Сильне.

У нього залишилися дружина, син, дві доньки та мама.