Рідна мова потребує нашої уваги і захисту

13 вересня 2026 р. 16:22

13 вересня 2026 р. 16:22

У п’ятницю,  4 вересня  у нашому « Читацькому колі» відбулася чергова зустріч любителів поезії та тих, хто мав гарну нагоду поділитися своїми творчими доробками.

Цього разу нас підтримала керівниця артстудії при КМЦ Зінаїда Петровс. Вперше до нас завітала поетеса і письменниця Оксана Нішта з ніжними, світлими віршами. А теплі ліричні вірші Богдана Яновича про чудову волинську природу взагалі можуть стати музичними творами.

Порадувала і досить відома поетеса, письменниця і актриса Наталя Самрук. Вона проникливо зачитала свої вірші, нарис про високі почуття закоханих, які здатні відчувати, розуміти один одного навіть на відстані, живуть один одним і тим є дуже щасливими.

Підхопила цю хвилюючу тему і музикантка, поетеса Ольга Бурляй, у якої вже давно назбиралося чимало поезій для створення збірки. Звичайно, прозвучало кілька вистражданих віршів про сина Володимира, який майже 11 місяців перебував у полоні, до того ж з важким пораненням ноги.

З великою увагою і з гіркотою в серці сприймали ми вірші-плачі Надії Іщук, у якої син знаходиться в полоні з самого початку війни без жодної звістки… Ця літня жінка уже 45 років працює бібліотекаркою у спортивному ліцеї міста, а вірші почали складатися якось самі по собі, вночі, як молитви-плачі до сина Сергія – солдата, якого чекає і мати, і його рідна хата.

А відомий у Володимирі Федір Руденко навіть почав сумніватись, чи доречно йому читати у такій сумовитій атмосфері свої гуморески. Але згадаймо, якою моральною підтримкою були виступи концертних бригад перед бійцями у війну. Отож і Федір Миколайович порадував влучними жартами. Ліричні вірші про осінь прочитала і авторка цих рядків.

Крім того, ми з ним якось не змовляючись, порушили дуже важливе питання. Якщо на нас так позитивно діють прекрасні слова, як у тій пісні «все про кохання, все про любов», то які ж враження викликають ті, що мають протилежне значення, антоніми? Мова пішла навіть не про слова-паразити, а про нецензурну лексику, якою на жаль, дуже вражена молодь.

Федір на цю тему навіть виголосив палку промову. Сам він родом з Луганщини, а на початку війни переїхав до Володимира зі своєю сім’єю.Пригадав, як йому важко було сприймати переважно російськомовних місцевих жителів, які спілкувались, щедро пересипаючи свою мову нецензурною лайкою! І зізнався: якби знав, які культурні, ввічливі люди на Волині, як вони спілкуються чистою мовою, без брудної лайки, то вже давно переїхав би сюди.

Та, на жаль, багато молодих людей, дітей не цінують свою рідну прекрасну мову. Не задумуються, що бридке нецензурне слово згубно впливає і на людину, яка так лається, і на довколишніх. Такі слова є носіями нечистої енергії, а по-простому – нечистої сили, яка згубно діє на людей. Це дуже успішно довів учений нейрофізик, засновник інституту квантової енергетики Петро Гаряєв. Брудні слова впливають на нас на клітинному, генетичному рівні.

Пан Федір уже давно підготував щось на зразок заяви, звернення до місцевих властей, до педагогів, культурних діячів Володимира щодо виховання у дорослого населення та учнівської молоді поваги до своєї мови і себе таким чином, аби всі гуртом боролись за її чистоту, усвідомлювали для себе, для своєї сім’ї згубний вплив брудних слів. Бо ж доведено проведеними дослідами, що не тільки «вуха в’януть» у людей від лайки, а і рослини страждають.

Від імені учасників «Читацького кола»
Людмила БОГУСЛАВСЬКА.

Волинські