700 км за п’ять днів: 19-річна лучанка сама велосипедом дісталася до Хорватії

17 вересня 2026 р. 18:38

17 вересня 2026 р. 18:38

19-річна блогерка та спортсменка з Луцька Вікторія Струсь самостійно вирушила велосипедом з України до Хорватії та за п’ять днів подолала близько 700 кілометрів. Дорогою через Словаччину та Угорщину дівчина потрапила під зливу, пробила колесо та навіть ночувала на лавці під накриттям. Фінальною точкою незвичайної соло-мандрівки стало узбережжя Адріатичного моря.

Про соло-подорож довжиною у 5 днів лучанка поділилася із Суспільним .

Велосипедом — до хорватського узбережжя: з чого все почалося

Спершу Вікторія планувала вирушити велосипедом до Греції. Спеціально для мандрівки придбала велосипед для довгих дистанцій. Однак в останню мить передумала, змінивши вектор на Хорватію. З її слів, було бажання — встигнути здійснили велоподорож цього року, поки ще вересень і дозволяють погодні умови.

«Я мала зробити це влітку, але щось не складалося. Тут вже осінь, і я розумію: або зараз це роблю, поки тепло, або взагалі цього можу ніколи в житті не зробити. З цією думкою, що може більше не бути можливості, я зранку прокинулася, спорядила велосипед, купила квитки. Наступного дня я вже була в потязі», — говорить дівчина.

Діставшись потягом з обласного центру Волині до Ужгорода, розпочався старт мандрівки Вікторії.

Наодинці — до Адріатичного моря: ночівля на лавці просто неба, їзда у зливу і пробите колесо в Угорщині

Зі слів Вікторії Струсь, у мандрівку збиралась із думкою про те, що буде ночувати у туристичних кемпах, однак кемпінгом скористалася лише одного разу, а в інші дні орендувала кімнату для ночівлі. Каже: це було практичне і фінансово вигідніше рішення.

«Я обрала все-таки ліжечко, тому що то був перший день і мені дуже боліли сіднички (сміється — ред.). Другий день я спробувала кемпінгом, але почалася злива і всю ніч я провела просто на лавочці під накриттям. А третій день я була вже в місті і не вийшло теж кемпінгом», — пригадала дівчина.

У подорож дівчина брала гамак, тент, спальний мішок, надувний матрац, гігієнічний набір, термоодяг, вітро-і водозахисну куртку, вітро-і водозахисні штани. Перекуси та їжу Вікторія купувала під час поїздки. Бюджет поїздки до Хорватії, з її слів, склав орієнтовно 15-20 тисяч гривень, не враховуючи спорядження.

Маршрут лучанки пролягав з України через Словаччину та Угорщину. З Ужгорода дівчина подолала шлях велосипедом до міста Чаковець у Хорватії. Ще частину шляху проїхала на двоколісному, а коли почалися гірські серпантини — пересіла на поїзд.

«Коли я поїхала в перший день, то відчула, що мені дуже сумно і самотньо. І я вирішила якомога швидше це зробити, тому за перший день проїхала 160 км, потім два дні поспіль по 200 кілометрів, бо на наступний день мала бути дуже погана погода, потім ще два дні по 50 кілометрів», — сказала лучанка.

Щоб орієнтуватися у місцевості, лучанка користувалася мобільним застосунком Google Maps. Згодом підписники Вікторії у соцмережах рекомендували інші картографічні сервіси, однак вони виявилися або платними, або не практичними в цій мандрівці.

Вікторія Струсь розповіла: попри те, що спершу було складно фізично, все ж морально було складніше, оскільки на шляху було безліч страхів і переживань. Зрештою, з її слів, без пригод у мандрівці не обійшлось.

«На Угорщину в мене випали всі пригоди. І злива лупанула, і ночувати не було де... Я справді відчула сильну самотність. Поки я не відпустила всі переживання, було дуже складно. Колесо я таки пробила: десь 160 км їхала, і кожні 30 км підкачувала колесо, бо просто не було як поміняти. Але я приїхала в містечко, знайшла там велосервіс і мені поміняли», — говорить лучанка.

Фінальною точкою соло-подорожі стало місто Рієка, розташоване на узбережжі Адріатичного моря. Увесь маршрут в одну сторону склав орієнтовно 700 кілометрів.

Подорож мала б тривати 10 днів, розповіла дівчина, однак через особисті причини мандівку довелося скоротити. До рідного Луцька дівчина поверталася автобусом.

Про те, чи повторила б таку мандрівку знову, лучанка Вікторія Струсь говорить:

«Однозначно, але врахувавши всі власні спостереження на цьому шляху».

Волинські