У Луцьку попрощалися із Захисником Романом Григор’євим

18 вересня 2026 р. 17:36

18 вересня 2026 р. 17:36

У п’ятницю, 18 вересня, відбулося прощання з полеглим на війні Захисником Романом Григор’євим.

Про це повідомляють на веб-сайті Луцької міськради.

Біля будинку, де жив Роман , відбулася заупокійна літія. Опісля у Свято-Михайлівському храмі в селі Підгайці відбувся чин похорону воїна.

Григор’єв Роман Валерійович народився 3 жовтня 2003 року в Луцьку. Навчався спочатку у Підгайцівській, потім у 23-й та 17-й школах.

У 18 років за власним бажанням був призваний на строкову службу до Національної гвардії України. На початку повномасштабного вторгнення разом із побратимами брав участь у бойових завданнях та операції із зачистки Ірпеня. Проявив себе як мужній, відповідальний і здібний військовослужбовець, після чого йому запропонували продовжити навчання у Київському інституті Національної гвардії України. Успішно завершив навчання і отримав звання лейтенанта.

16 серпня 2026 року лейтенант Роман Григор’єв за особливих обставин зник безвісти під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини від збройної агресії російської федерації на Покровському напрямку.

15 вересня 2026 року за результатами проведення ДНК-експертизи стало відомо, що захисник загинув.

Провести полеглого Героя в останню путь разом з родиною прийшли сусіди, друзі, однокурсники, лучани та представники міської влади.

Попрощалися з Романом однокурсники, з якими він навчався в Київському інституті Національної гвардії України. Хлопці згадують Романа щирим, добрим, дуже цілеспрямованим, спортсменом, патріотом. Кажуть, завжди досягав поставлених цілей і дуже хотів захищати Україну.

«Спортсмен, любив займатися дзюдо. Потім разом перекваліфікувалися на самбо. Брав участь в змаганнях, посилено тренувався і дуже хотів захищати Україну. За Україну й загинув», – розповів однокурсник Віталій .

«Роман був дуже доброю і позитивною людиною. Завжди відгукувався, коли потрібно було допомогти один одному», – додав однокурсник Микита.

Провести Романа Григор’єва в останню дорогу прийшов директор Луцького ліцею № 23 Віктор Мартинюк .

«Пам’ятаємо Романа як учня з особливим почуттям справедливості, який завжди мав свою думку і відстоював її. Дуже любив своїх сестер. Шкодуємо, що так сталося. У нас в школі є стенд пам’яті, на жаль, він поповниться ще одним Героєм», – поділився спогадами директор школи.

Провести Романа Григор’єва в останню дорогу прийшов і директор Луцького ліцею № 23 Віктор Мартинюк .

«Пам’ятаємо Романа як учня з особливим почуттям справедливості, який завжди мав свою думку і відстоював її. Дуже любив своїх сестер і гарно до них ставився. Шкодуємо, що так сталося. У нас в школі є стенд пам’яті, на жаль, він поповниться ще одним Героєм», – поділився спогадами директор школи.

У Романа залишилися мама, батько, бабуся, братик та дві сестрички.

Поховали Романа Григор’єва на кладовищі в селі Підгайці.

Висловлюємо щирі співчуття рідним, близьким, друзям та побратимам Романа.

Низький уклін Герою за мужність, відвагу та любов до України.

Волинські