«Якби не психіатрія, я б не була лікарем». Історія лікарки з Луцька Анни Карпенко

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

18 вересня 2026 р. 17:58

18 вересня 2026 р. 17:58

Анна Карпенко переїхала з Маріуполя заради навчання у медичному університеті, а згодом пов’язала своє професійне життя з Луцьком. Сьогодні вона працює психіатринею у Волинській обласній психіатричній лікарні та каже, що серед усіх медичних спеціальностей саме психіатрія стала для неї справжнім покликанням.

Історію лікарки розповіли у медзакладі .

У 2018 році вона залишила рідний Маріуполь, щоб здобути медичну освіту у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. А після завершення інтернатури Анна залишилася працювати у Волинській обласній психіатричній лікарні.

Професійний досвід переймала у колег — Ігоря Дмитровича Шкаровецького, Миколи Віталійовича Литвинчука та Віталія Павловича Вдовиченка.

Каже, що з переходом до самостійної роботи кардинальних змін майже не відчула. Ще під час інтернатури вона мала можливість проводити повноцінні прийоми та консультації пацієнтів, вивчати різноманітні клінічні випадки й призначати лікування. Тепер лише додалося відповідальності.

«Робота психіатра — динамічна. Постійно потрібно аналізувати ситуацію, приймати рішення, розвиватися професійно», — розповідає лікарка.

Вибір професії для Анни Карпенко був майже очевидним.

«У школі я навчалася у хіміко-біологічному класі, любила ці предмети, тож вибір професії був логічним. З усіх медичних спеціальностей в університеті найбільше подобалася психіатрія. Якби я не стала психіатром, я б не була лікарем. Була б, мабуть, дизайнеркою», — усміхається психіатриня.

Лікарці цікаво працювати з психотичними та невротичними розладами у молодих людей. Також вона поглиблює свої знання у сфері діагностики та роботи з нейровідмінними людьми, зокрема з людьми, які мають РДУГ (розлад дефіциту уваги з гіперактивністю) та РАС (розлад аутистичного спектру).

Анна Олексіївна зазначає, що сучасна молодь дедалі менше соромиться звертатися по допомогу до фахівців. Їй особливо імпонує, що люди, які тривалий час відчувають втому, тривожність, виснаження чи мають проблеми зі сном, не намагаються самостійно впоратися із симптомами, а звертаються за допомогою до психологів та психіатрів.