Понад три роки не було офіційного підтвердження загибелі: спогади про полеглого Героя з Волині

19 вересня 2026 р. 14:21

19 вересня 2026 р. 14:21

21 серпня Колківська громада провела в останню дорогу свого земляка, Захисника України Юрія Засєкіна із села Боровичі. Понад три роки Воїн вважався зниклим безвісти. Лише нещодавно його родина отримала офіційне підтвердження загибелі та змогла попрощатися зі своїм найріднішим.

Про це пише Нова доба , - інформує ВолиньUA .

Дитячі та юнацькі роки Юрія Миколайовича, який народився у 1976 році, промайнули в Боровичах. Потім він навчався у Колківському професійно-технічному училищі, де здобув робітничу професію, пов’язану з технікою.

Після одруження Юрій разом із дружиною Світланою оселився у Луцьку. Познайомилися вони на луцькому ринку «Північний», де чоловік працював в охороні.

Разом подружжя прожило понад два десятиліття. У них народилися дві доньки – Каріна та Юлія .

Пізніше чоловік працював на підприємстві, де займався монтажем газового опалення. Багато чого вмів робити власноруч, облаштовував будинок та дачу, допомагав родині.

Особливе місце у його житті займали рідні Боровичі. Подружжя часто приїздило сюди, допомагало ще тоді його живим батькам, займалося хатою. Юрій любив риболовлю – міг рано-вранці вирушити на Стир.

Пані Світлана згадує чоловіка як турботливого та працьовитого: «Він у мене дуже хороший був та рукатий. На дачі все зробив. У хаті всі ремонти – ну все геть вмів».

Маючи за плечима досвід армійської строкової служби десантника, після початку повномасштабного вторгнення, Юрій Засєкін із березня 2022 року пішов захищати країну. Після підготовки у Черкасах потрапив до 115-ї ОМБр. Згодом його підрозділ опинився на Донеччині. Чоловік був водієм гранатометного взводу 1-го механізованого батальйону. До останнього виконував бойові завдання.

Попри службу, подружжю вдавалося час від часу бачитися.

За офіційними документами, Юрія вважали зниклим безвісти. Хоча Світлана Василівна зізнається, що вже тоді мала фотографію, яка підтверджувала її найстрашніші побоювання.

Нещодавно Воїн повернувся додому «на щиті» через майже чотири роки.

21 серпня жителі Колківської громади та земляки зустріли траурний кортеж живим коридором шани. Люди ставали на коліна, тримали в руках квіти, проводжаючи Захисника в останню дорогу. Чин відспівування відбувся у храмі Різдва Пресвятої Богородиці Православної Церкви України. Поховали Юрія Засєкіна із усіма військовими почестями на місцевому кладовищі, поруч із батьками.

Попрощатися із Юрієм приїхали й деякі побратими. Серед тих, хто проводжав його в останню дорогу, був і кум, який сам свого часу пройшов полон.

Доньки Захисника важко пережили цю втрату. Одна з них не змогла приїхати з Польщі, але весь час стежила за траурною процесією через телефон.

Життя Юрія Засєкіна обірвалося на війні, але пам’ять про нього залишилася у рідних Боровичах, у Луцьку, в його родині та серед побратимів. Йому назавжди буде 46 років… Вічна пам’ять і шана Захиснику України!

Редакція ВолиньUA також висловлює щирі співчуття рідним та близьким помелого Захисника. Вічна та світла пам’ять Герою України.

Волинські