«Щоб дійти на позицію, треба витратити цілий день»: історія радіотелефоніста з Волині

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

19 вересня 2026 р. 15:40

19 вересня 2026 р. 15:40

28-річний Андрій з Володимира, позивний «Будьоний», служить старшим радіотелефоністом взводу зв’язку. Він працював на Лиманському, Покровському, Торецькому та Костянтинівському напрямках, де нині, за його словами, дістатися до позиції для налаштування зв’язку може займати цілий день.

Про воїна розповіли на фейсбук-сторінці бригади.

У 2018–2019 роках Андрій проходив строкову службу в лавах Національної гвардії України. А 4 січня 2022 року, за півтора місяця до початку повномасштабного вторгнення, підписав контракт із Збройними силами України.

Спочатку Андрій служив водієм. Нині – старший радіотелефоніст взводу зв’язку 3 механізованого батальйону.

«Обслуговування телефонів, прошивка радіостанцій, робота, яка пов’язана з мікротиками, обладнанням, яке використовується як засоби зв’язку», – розповідає про свою роботу військовослужбовець.

У складі підрозділу Андрій брав участь у боях на Лиманському, Покровському, Торецькому та Костянтинівському напрямках.

«Костянтинівський відтинок фронту є найважчим. Якщо у 2023 році ми могли підійти за кілометр до ворога, залишити машину і йти налаштовувати антени, то зараз кілзона суттєво збільшилася, і для того, аби дійти на позицію і провести всі необхідні роботи, треба витратити цілий день», – розповідає «Будьоний».

Попри складність роботи та постійні ризики, Андрій продовжує виконувати своє завдання – забезпечувати зв’язок, від якого на фронті залежить координація та взаємодія військових.

А вдома на нього чекають дружина Ірина та донька Соломія. Саме родина залишається тим місцем, куди подумки повертається військовий після кожного бойового завдання.