вологість:
тиск:
вітер:
Квіти до пам’ятного хреста депортованим холмщанам
20 вересня 2026 р. 12:09
20 вересня 2026 р. 12:09
У другу неділю вересня в Україні згадують сумну сторінку у вітчизняній історії – переселення (депортацію) українців з Холмщини, Лемківщини і Підляшшя, Надсяння і Бойківщини – етнічних українських земель, які у вересні 1944 року унаслідок домовленості тогочасних політиків Микити Хрущова від України і Едварда Осубки-Моравського від Польщі увійшли до складу Польщі, а понад півмільйона українців з цих етнічних українських земель переселені до південно-східних регіонів України. Декому з них вдалося оселитися у західних областях України. Багато переселенців з Холмщини та їхніх нащадків проживає у Володимирі.
Ось як свого часу згадувала про ці події переселенка з Холмщини Євгенія Шийко, яка колись проживала у Володимирі: «Село наше Чермно Томашівського повіту гарним було. З дитинства пам’ятаю, як гуси пасли – вони купаються в Гучві, і я з ними. Мій батько Петро був сином війта, у них велика родина була. І господарку велику мали: восьмеро корів, свині, гуси, пасіка – багацько вуликів, сад великий, де яблука запашні. А мама яка працелюбна була – і коні годувала, і свиней, і город обробляла. Ми з поляками добре жили. Подружку мала Адельку. І на Коляду до них ходили, вігілія то називалося. Я й в польській школі навчалася. При Пілсудському добре жили, а як прийшов Ридз Шмігли, то поляки почали нас виганяти. Ми вже окремо від діда жили, мали і хату, і корову, і коні, але все покинули. Війна була, ми із сестрою Стефкою рови копали, бо німці заставляли. А мама хлопцям в ліс обіди носила, наші хлопці нас не чіпали (загони УПА взяли під свій захист цивільне населення на Холмщині). А потім нас виселили в Запоріжжя, там батьки вмерли. А я працювала в колгоспі. А вже у Володимирі дороги прокладали, потім робила в школі, в банку. Якби нас залишили вдома, все було би інакше…»
У Володимирі з нагоди цих подій біля пам’ятного хреста депортованим холмщанам поблизу церкви Віри, Надії, Любові і матері їх Софії відбулася панахида за українцями-холмщанами, які загинули внаслідок трагічних подій кінця 40-х років минулого століття. Її відслужив настоятель церкви отець Євген Рябець.
Автор цих рядків розповів про історію життя українців на Холмщині та їхню депортацію. Заступниця голови володимирського товариства «Холмщина» Галина Борбелюк нагадала про важливість пам’яті українцями Холмщини історичного коріння, вшанування українських кладовищ на Холмщині, навчання молоді історії рідного краю. Звертав на це увагу і голова місцевого товариства «Холмщина» Юрій Грицюк.
Холмщани та їхні нащадки поклали квіти до пам’ятного хреста, спілкувалися і згадували рідних, адже українці Закерзоння – теж громадяни нашої батьківщини – України.
Богдан ЯНОВИЧ,
науковий співробітник історичного музею імені Омеляна Дверницького.
Джерело: slovopravdy.com.ua
Новини рубріки
Підтримка служби зайнятості для початку власної справи
20 вересня 2026 р. 11:40
Волинянка відзначила 90 день народження
20 вересня 2026 р. 11:33
У Ковелі попрощалися із воїном Андрієм Луциком
20 вересня 2026 р. 11:29