Тарифи НСЗУ не змінювалися п’ять років, - Любов Серба про реальний стан фінансування медицини

25 вересня 2026 р. 20:48

25 вересня 2026 р. 20:48

Українська медицина в умовах повномасштабної російської агресії, яка триває вже п’ятий рік, стикається з серйозними викликами. Директор КП «Волинська обласна інфекційна лікарня», депутат Волинської облради від ВО «Свобода» Любов Серба не схильна прикрашати реальність. Вона відверто говорить про труднощі з фінансуванням і недостатню підтримку з боку влади. Але зберігає оптимізм та ділиться досвідом, планами і досягненнями, які стали можливі завдяки спільній командній роботі.

– Любове Дмитрівно, як Волинська обласна інфекційна лікарня працює на п'ятому році повномасштабної російської агресії?

– Робота в умовах довготривалої війни на виснаження – це особливе випробування. Не маю наміру проголошувати пафосні заяви чи прикрашати дійсність. Ситуація і в державі, і в медицині складна. Наша головна мета на 2026 рік проста й зрозуміла: надавати якісні медичні послуги і втримати той рівень, який ми досягли. Основний виклик, з яким доводиться мати справу зараз, крім безпекового, – фінансовий. Вартість лікування одного пацієнта з певним діагнозом визначена тарифом НСЗУ. П'ять років він залишається незмінним. Єдине, що змінювалося – коефіцієнти для медичних закладів. І це безпосередньо відображається в коштах, які лікарня отримує за надані послуги у межах Програми медичних гарантій.

З 2021 року споживчі ціни в Україні, якщо вірити офіційній статистиці, виросли майже удвічі, мінімальна заробітна плата збільшувалась шість разів. А тарифи на медичні послуги за програмою медичних гарантій залишилося на попередньому рівні. У 2025 році за договором з НСЗУ ми мали на 13,6 млн грн більше коштів, ніж цього року. Це дуже серйозний виклик. Хотілося б, щоб у проєкті бюджету на 2027 рік були закладені більші суми за Програмою медичних гарантій, щоб розраховані тарифи на медичну послугу відповідали сьогоднішньому рівню інфляції та забезпечували гідну заробітну плату для медиків. Але чи так буде, маю сумніви.

– Але до наступного року залишилося ще три місяці. Яким чином намагаєтесь вижити зараз?

– Основна мета – зберегти медичний персонал. Кадри – наш золотий фонд. Це люди, які працюють у медицині за покликанням і залишаються працювати після пандемії COVID-19 на п'ятий рік війни. Ми були змушені переглянути умови роботи, збільшивши навантаження, де це можливо. На жаль, не можемо зараз нараховувати вищі зарплати медичним працівникам оскільки не отримуємо достатньо коштів за надані послуги.

Через недостатнє державне фінансування доводиться оптимізовувати закупівлі. Коштів на харчування пацієнтів теж виділяється замало. Але навіть за таких умов намагаємося забезпечити збалансований раціон хворих, щоб їжа була смачною та поживною. Шукаємо спонсорів, готових допомогти з продуктами. Крім того, бракує коштів на закупівлю послуг з технічного обслуговування діагностичного обладнання. А медична техніка теж потребує ремонту. Наприклад, цього року ремонт комп’ютерного томографу обійшовся лікарні у 135 тисяч гривень. Гроші знайшли, але це було для нас нелегким завданням.

– Чи відчуваєте у такий непростий час підтримку з боку місцевої влади? Чи достатня вона?

– Ми – комунальний заклад, власником якого є Волинська обласна рада. Я неодноразово зверталася до обласної влади з приводу недостатнього фінансування лікарні у 2026 році за договорами з НСЗУ. Одне з найболючіших питань – виплата пільгових пенсій для колишніх медпрацівників Регіонального медичного фтізіопульмонологічного центру. Після приєднання комунального підприємства «Волинський обласний фтизіопульмунологічний медичний центр» у 2024 році, ми взяли на себе фінансовий тягар пенсійних виплат. Цього року на пенсії потрібно 3 млн 260 тисяч гривень. Для нашого медичного закладу це значна сума. Ми зверталися до обласної державної адміністрацїі і до обласної ради. Але станом на зараз не отримали підтримку в цьому питанні. Наш заклад став заручником недостатнього фінсування за договором з НСЗУ. А також байдужості законодавців, які мали б потурбуватися про виділення державної субвенції для комунальних медичних закладів на виплату пільгових пенсій.

У липні 2025 року на нараді з колишнім головою Волинської ОДА Іваном Рудницьким я порушувала цю проблему. Згодом отримали відповідь від Міністерства охорони здоров'я, що ми можемо витрачати на виплату пільгових пенсій кошти НСЗУ, якщо такі звісно залишаться після закриття усіх зобов’язань. Таким чином, проблема досі не врегульована на державному рівні.

Водночас не можу сказати, що обласна влада повністю байдужа до потреб медицини. Я працюю у інфекційній лікарні з 1995 року. І не пригадую, щоб її раніше відвідував голова обласної державної адміністрації. Але у 2025 році ми були приємно здивовані візитом тодішнього голови Волинської ОДА Івана Рудницького. Він приїхав не для того, щоб перерізати стрічку і похизуватися перед камерами. Іван Львович оглянув заклад, поцікавився реальними проблемами і взяв дуже активну участь у їх вирішенні.

– Про що тоді вдалося домовитися з колишнім очільником Волинської ОДА і чи виконуються ці домовленості після зміни обласного керівництва?

– У минулому році ми взяли курс на розвиток паліативної стаціонарної медичної допомоги. Зараз у Луцьку є потреба у стаціонарній паліативній допомозі. Після приєднання до інфекційної лікарні фтізіопульмонологічного центру з'явилася можливість облаштувати паліативне відділення на його площах. Але для цього необхідно було вирішити питання з інклюзивним доступом, розділити потоки пацієнтів та капітально відремонтувати приміщення, в яких ми могли б надавати паліативну допомогу. Ми домовилися: обласна влада виділяє кошти на реконструкцію будівлі із встановленням ліфта, а луцька міська влада допомагає з капітальним ремонтом приміщень, де мали бути облаштовані палати для пацієнтів. Роботи стартували у 2025 році. І спочатку рухалися досить активно. Але у 2026 році ситуація змінилася. Ми досі не отримали кошти, щоб розплатитися з підрядниками. Мова йде про понад 4 млн гривень з обласного бюджету. При цьому виконання робіт по цьому проєкту – на рівні 75%. Та й роботи з капітального ремонту приміщень виконуються. Нам обіцяють знайти якусь суму, але коли це буде – точно невідомо.

Новий ліфт на Львівській, 50

– Любове Дмитрівно, ви щиро і відверто розповіли про виклики і труднощі, з якими доводиться мати справу. А якими досягненнями може похвалитися Волинська обласна інфекційна лікарня у 2026 році?

– У цьому році відбулася важлива подія для нашої лікарні. Завдяки злагодженій роботі колективу, допомозі Центру громадського здоров'я закупівлею обладнання, фінансовій підтримці партнерів з міжнародного проєкту, що фінансується урядом США та реалізується міжнародною організацією PATH «Підтримка зусиль у протидії туберкульозу в Україні», за сприяння Волинської обласної ради нам вдалося пройти акредитацію та отримати атестат на відповідність міжнародному стандарту ISO 15189:2022 «Медичні лабораторії – вимоги до якості та компетентності». Волинська обласна інфекційна лікарня стала першим комунальним медичним закладом області, яка підтвердила роботу свого Лабораторного центру відповідно до міжнародного стандарту, що підтверджує точність і якість обстеження. Наші фахівці Лабораторниого центру в кількох підрозділах (клініко-діагностична лабораторія, лабораторія клінічної мікробіології, лабораторія Регіонального медичного фтізіопульмонологічного центру) проводять гематологічні, біохімічні, імунілогічні, молекулярно-біологічні, бактерологічні дослідження. Їх якість перевірена незалежними фахівцями міжнародного рівня, а результати аналізів визнаються за кордоном.

– Розкажіть детальніше про медичні послуги, які можуть отримати волиняни у вашому медичному закладі?

– Загалом це послуги, які входять у пакет №9 за договором з НСЗУ «Профілактика, діагностика, спостереження та лікування в амбулаторних умовах», який покриває спеціалізовану медичну допомогу без необхідності госпіталізації. Наша лікарня – єдина в області, де надають консультації як дорослим так і дітям інфекціоністи, дерматовенерологи, фтизіатри. Інший спектр послуг – діагностика. У нас працює комп'ютерний томограф. Кожен, хто має електронне направлення від сімейного лікаря, може прийти і зробити КТ безкоштовно. До речі, черги, на відміну від інших медзакладів, у нас відсутні. Також працюють рентгенологічні кабінети на Шевченка, 30 і на Львівській, 50, діагностику виконують висококваліфіковані працівники. Хочу наголосити: якщо людина немає електронного направлення, вона може зробити комп’ютерну томографію чи рентген на платній основі. Ціни досить помірні. Також у лікарні можна зробити УЗД, зокрема печінки з функцією еластографії – сучасний неінвазивний метод ультразвукової діагностики, який одночасно оцінює структуру органу та визначає жорсткість (еластичність) його тканин. Вартість такого дослідження, найнижча в усій області.

– Зараз ведуться розмови про можливе подальше об'єднання медичних установ. Волинська обласна інфекційна лікарня вже має практичний досвід об'єднання, коли до неї у 2024 році приєднали Регіональний фтізіопульмонологічний центр, а ще раніше – Центр СНІДу і дерматовенерогологічний диспансер. Які плюси і мінуси такого підходу?

– Реорганізаційні процеси, які відбулися за останні п’ять - шість років у медицині Волині та України багато у чому виправдані і справили позитивний вплив на медичну сферу. Раніше окремо існували Центр СНІДу, дерматовенерогологічний диспансер, комунальне підприємство «Волинський обласний фтизіопульмунологічний медичний центр». Зараз усі вони струтурно входять до КП «Волинська обласна інфекційна лікарня». Лікування інфекційних захворювань в одному закладі правильне з точки зору оптимізації, доступності, якості медичних послуг. Наш приклад частково унікальний в масштабах всієї країни. Утворився надкластерний заклад охорони здоров’я, що спеціалізується на наданні медичної допомоги пацієнтам з інфекційними і, у тому числі, соціально значущими захворюваннями. Тут лікують як особливо небезпечні інфекційні, так і соціально значущі хвороби – вірусні гепатити В, С, туберкульоз, ВІЛ-СНІД, венеричні захворювання, кількість яких останнім часом зростає. Пацієнт отримує весь спектр послуг, не виходячи за межі одного закладу. Людина приходить до лікаря, проходить діагностику. Якщо діагноз підтвердиться – стає на облік і їй відразу видають медикаменти для лікування.

Не все, звісно, ідеально. Я вже згадувала, що КП «Волинський обласний фтизіопульмунологічний медичний центр», який приєднали у 2024 році, ніс на собі великий тягар фінансової відповідальності перед працівниками реорганізованих фтизіопульмонологічних закладів з усієї області, які отримали право на пільгову пенсію. Тепер це наша спільна з Волинською обласною радою та державою відповідальність: забезпечити через спеціальні субвенції кошти для виплат пільгових пенсій. Через зміну стандартів і протоколів лікування туберкульозу та появу сучасних комбінацій препаратів зменшилася потреба у тривалому лікуванні, зокрема і в стаціонарному, пацієнтів з туберкульозом, тому й зменшилась потреба у кількості ліжок. Постало питання про раціональне використання приміщень фтізіопульмонологічного центру. Але в цілому рішення про об’єднання було правильним і своєчасним.

– Але на цьому об'єднання медичних закладів області може не завершитися. Кажуть, що існують плани ще більшого укрупнення і централізації. Чи виправдана така ініцатива?

– На початку 2000-х років я прочитала цікаву статтю у «Дзеркалі тижня» про роботу Віденської лікарні. Ця лікарня, єдина у столиці Австрії, є свого роду містечком у місті. Журналісти описали переваги такої концепції. Я розумію, що ми теж можемо рухатися у схожому напрямку. Але, на мою думку, цей рух можливий лише тоді, коли в країні закінчиться війна. Коли на реалізацію Програми медичних гарантій з державного бюджету виділятимуть не 3% ВВП, а 5%, як записано в Законі України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», що жодного разу з моменту його прийняття не було дотримано. А, можливо, до 10%, що типово для низки європейських країн. Ось тоді ми можемо вести мову про подібні трансформації в Україні і на Волині зокрема. Але під час війни і в умовах хронічного недофінсування галузі багато дотичних питань, які необхідно вирішити для створення єдиної мегалікарні, неможливо вирішити. Це, можливо, цікава ідея. Але вона не на часі.

Спілкувався Петро Герасименко

Волинські