Живе на хуторі та складає вірші: історія 90-річної волинянки (ФОТО)

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Живе на хуторі та складає вірші: історія 90-річної волинянки (ФОТО)

26 вересня 2026 р. 12:36

26 вересня 2026 р. 12:36

У редакцію газети Вісник зателефонувала читачка Надія Бурко з села Оса Турійської громади Ковельського району та попросила розповісти про місцеву довгожительку, яка сама живе на хуторі, знає багато давніх пісень та вірші складає.

Ще й льох сама побілила

Від села ґрунтова дорога полями веде до її хатини. У дощ чи сніг сюди доїхати можна хіба возом, але Надія Сергіївна звикла сама собі раду давати. Ще городик маленький садить. Льох побілила, щоб врожай на зиму сховати.

Згадує, що хату будували разом з чоловіком. Обоє в колгоспі працювали. Він – бригадиром тракторної бригади, а вона буряки полола. Виростили та вивчили п’ятеро дочок. Світлана живе в сусідньому селі Бобли. Таїса – на Закарпатті, Валя та Люда в Турійську, Тоня в Луцьку. Зважаючи на поважний вік мами, дочки кличуть її до себе.

Бабуся Надя не тримає ніякого господарства. Були кури, але всі до єдиної покрав лис, адже навколо поля та ліс. Немає й собаки. Навкруг шумлять дерева та співають пташки. Правда, в хаті, «в куточку», як каже бабуся, тягне мобільний звʼязок. Є телевізор, дивиться новини, а от різні серіали не подобаються.

Любить, аби всюди був порядок

Незважаючи на поважний вік, пенсіонерка не сидить на місці. Каже, що дивилась якось передачу, де показували та розказували, що старим людям корисно ходити.

Ми із захоплення слухаємо цю бабусю. Жодного слова нарікань на самотність, погане життя, якісь негаразди. З добром дивиться на все. Встала, помолилася Богу за ще один день і займається хатніми справами. У кімнатах всюди чистота й порядок, акуратно застелені доріжки, прикрашені вишивками стіни. На чільному місці фотографії з родинних свят. Тішиться бабуся дітьми, вісьмома внуками. Має одного правнука та троє праправнучок. Для них бабця Надя – приклад доброти та щирості, бо ніколи нікому зла не робила. Напевно, завдяки цим рисам Бог дарує довге життя. А ще хорошу пам’ять, що дуже важливо в такому віці. Переказує пісні, які запам’ятала малою дитиною, та легко, без запинки, читає власні великі вірші, які сама складає:

«Молися, сину, за Україну,

Щоб Бог підняв її з руїн.

Молися, сину, щоб дав їй волю та щасливу долю».

Ось такі прості слова линуть із самого серця 91-річної бабусі. Вона пережила Другу світову війну і вірить, що дочекається закінчення цієї, бо щодня молиться за мир.

Живе на хуторі та складає вірші: історія 90-річної волинянки (ФОТО)