Мотоцикл поруч здається іграшковим: на Волині біля загубленого хутора збереглися столітні в'язи-велетні (відео)

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Мотоцикл поруч здається іграшковим: на Волині біля загубленого хутора збереглися столітні в'язи-велетні (відео)

27 вересня 2026 р. 14:15

27 вересня 2026 р. 14:15

Волинська тревел-блогерка Наталя Оксенюк , яка активно досліджує маловідомі локації та старовинні дороги нашої країни, поділилася черговою знахідкою. Під час поїздки на мотоциклі вона натрапила на унікальні старі дерева-гіганти – велетенські в'язи , що збереглися біля старого хутора на Ковельщині.

Відео вона опублікувала на своїй сторінці у фейсбуці.

Загублений хутір Кайтанівка

Маршрут блогерки пролягав від села Гривятки через залізницю до крихітного хутора Кайтанівка, що налічує сьогодні до 15 дворів.

«Якщо їхати з Уховецька, є дорога, яка так і називається – Кайтанівка. Жодних вказівників ви тут не знайдете – це просто мальовниче поселення однієї вулиці, яке веде далі на Скулин» , – розповідає тревел-блогерка.

Дерева, що вражають масштабами

Головними родзинками локації стали неймовірні старі в'язи. Одне дерево росте понад дорогою. Воно вражає своїми розмірами: поруч із ним мотоцикл блогерки видається зовсім крихітним, а людська рука здається мікроскопічною на тлі масивної рельєфної кори.

Як зазначає Наталя, такі дерева колись спеціально садили біля садиб. Головна їхня цінність у минулому полягала в тому, що з кори в'яза (лика) робили матеріал для виготовлення традиційного взуття – постолів.

Ще одне велетенське дерево заховалося у хащах. Колись тут існував хутір Гапончиків , який налічував до двох десятків будинків. Сьогодні від колишнього життя залишилися лише садиби-примари та цей могутній віковий в'яз-старожил.

«Це просто нереально красиве дерево! Воно справді вражає масштабами. Я не знаю, скільки воно ще тут простоїть, але якщо ви любите мандрівки й цікавитесь внутрішнім туризмом – обов'язково сюди заїдьте» , – радить Наталя Оксенюк.

Локація стане чудовим відкриттям для любителів мототуризму, велоподорожей та поціновувачів автентичної історії українського села.