Вижила під час затоплення і вибралася з окупації: історія жительки Олешок, яку зустріли на Волині

30 вересня 2026 р. 15:56

30 вересня 2026 р. 15:56

Жительці окупованих Олешок вдалося вибратися на підконтрольну Україні територію та повернутися через гуманітарний коридор у пункті пропуску «Доманове» на Волині . Дорога тривала три дні та розтягнулася на тисячі кілометрів, майже 30 із яких жінка подолала пішки.

Історію пані Алли (ім’я змінене) розповіли у благодійному фонді «Карітас Волинь».

Жінка вирішила залишити окуповане місто, коли дізналася про загрозу мінування дороги, якою ще можна було вийти.

«Коли я почула, що росіяни хочуть замінувати дорогу, я побігла додому, зібралася і зразу пішла, поки ще можна. На наступний день чула, що вже таки замінували», — розповіла вона.

Дорогою люди намагалися триматися разом та чекати одне на одного. Особливо складним шлях був для сусіда пані Алли, який виходив разом із маломобільною матір'ю та ніс валізи. Навіть уже діставшись до волонтерів на Волині, жінка продовжувала запитувати, чи вдалося їм також вийти в безпечне місце.

Будинок пані Алли в Олешках майже зруйнований. За її словами, під час російського обстрілу удар припав на спальню. В оселі обвалилася стеля та повилітали вікна, а згодом приміщення залило дощем.

Попри пошкодження, жінка продовжувала жити у своєму будинку.

Вона також намагалася доглядати за покинутими оселями знайомих. На подвір'ях залишала своїх собак, аби будинки не виглядали порожніми.

Загалом жінка опікувалася 12 власними собаками, а часом тварин ставало ще більше.

Пані Алла пригадує і затоплення Олешок після підриву Каховської ГЕС. Того дня вона пішла по їжу для тварин, коли вода почала стрімко прибувати. Намагаючись повернутися додому, жінка потрапила у сильну течію.

«Мене врятувала висока туя», — згадує вона.

Тоді жінка серйозно травмувала праву руку, яку називає своєю «робочою». Повністю відновити її, за словами пані Алли, не вдалося й досі.

За словами жінки, в окупованих Олешках гостро бракує продуктів. Навесні допомогу, яку намагалися доправити до міста, обстріляли. Пізніше вдалося домовитися про велику партію продуктів для одного з місцевих магазинів.

«Вони стріляли просто в радіатори, щоб авто не доїхали», — розповіла пані Алла.

За її словами, після цього автомобілі пограбували російські військові, а місцеві жителі згодом намагалися забрати те, що залишилося.

Через нестачу продуктів люди змушені виживати завдяки власним запасам і всьому, що вдається знайти.

У господарстві пані Алли залишалися кілька качок та індичка. Останню жінка продала, щоб мати гроші на дорогу.

«Індичку продала, щоб були гроші на дорогу. Така ручна була», — згадує вона.

Шукаючи траву для качок, жінка одного разу натрапила на покинутий город, де збирала помідори та огірки. Згодом знайшла погріб, у якому залишилися консервація та олія. Ці запаси допомогли їй пережити нестачу їжі.

«Я переварювала ці старі закрутки. Що варила собакам, те і їла сама», — розповіла пані Алла.

Своїх собак жінка забрати з окупованої території не змогла. За словами волонтерів, вона дуже сумує за тваринами, які залишилися в Олешках.

Після трьох днів дороги пані Алла прибула на Волинь через гуманітарний коридор у пункті пропуску «Доманове».

Там її зустріли працівники благодійного фонду «Карітас Волинь». Транспортом фонду жінку доправили до транзитного центру в Ковелі, де допомогли придбати квиток, аби вона могла продовжити дорогу до доньки.

• Масштабна операція: ЗСУ доставили їжу до окупованих Олешок
• Ризикнула життям: 67-річна жінка втекла з Олешок під атаками росіян

Волинські