Втекли з окупації з двома дітьми і почали все з нуля: як родина із Запорізької області відбудувала стару хату на Волині

05 жовтня 2026 р. 14:02

05 жовтня 2026 р. 14:02


Втекли з окупації майже без речей і почали життя з нуля. Родина Світлани та Петра Желізних із двома дітьми у вересні 2022 року залишила дім на березі Азовського моря, господарство та понад 20 гектарів землі й переїхала на Волинь. У селі Топільне подружжя власноруч відновило стару хату, де два десятиліття ніхто не жив, а колишній сарай перетворило на кухню.

Про це розповідає Суспільне .

Родина жила у Мелітопольському районі Запорізької області, на березі Азовського моря у селі Степанівка Перша. Чоловік займався пасікою, мав до 20 вуликів, обробляв паї. Разом з дружиною працювали на базах відпочинку під час сезону та в рибному цеху, де виготовляли смажений бичок в томатному соусі, розповідає подружжя.

У населеному пункті була школа, садочок. На час повномасштабного вторгнення донька подружжя навчалася у шостому класі, а син у восьмому. Жити в окупації родина не змогла.

«Ми не змогли там жити. При тому режимі — це дуже важко, це Радянський Союз вернувся 30-х років. Це таке, що земля наша, а країна не наша. Потім подивилися — всі лізуть: чеченці, росіяни, донецькі, всі по хатам сиділи, окружили вулиці. Виїжджати боялися. За дітей дуже хвилювалися, що їх відберуть і нас в комендатуру», — розповідає Світлана Желізних.

Виїхати родина з окупації вирішила під час псевдореферендуму, який відбувався з 23 по 27 вересня 2022 року. Тоді, каже Світлана Желізних, всі російські військові були п'яні, бо святкували. 30 вересня родина була вже у Запоріжжі. З дому забрати з собою нічого не вдалось, лише речі першої необхідності та трохи грошей. Далі вирушили на західну частину України.

«По дорозі бачили все. І міни бачили, їхали і боялися звернути, тому що міни скрізь лежали. Потім бачили, машини обгорілі, будинки, це страшно. Виїжджали, боялися, бо кожен ліз в машину і питав: «А чого ви від щастя свого тікаєте?» — каже Світлана Желізних.

Втекли з окупації з двома дітьми і почали все з нуля: як родина із Запорізької області відбудувала стару хату на Волині

Виїжджати за кордон родина не планувала, хоча можливості були й до Польщі, й до Німеччини. Все ж вирішили зупинитися на Волині. У селі Топільне почали власними силами переоблаштовувати стару хату.

«Стіни повністю обдирали, вони були «камишові». Повністю обдирали. Була стеля «дранка». Поштукатурили. Підлоги не було. Отак заходиш, падаєш. Ми з ним перетягали тачками все це. Вікна поміняли, вони були дерев'яні, розсихались. Все своїми силами», — каже Петро Желізних.

Втекли з окупації з двома дітьми і почали все з нуля: як родина із Запорізької області відбудувала стару хату на Волині

До них в цій хаті 20 років ніхто не жив, вона стояла пусткою. З хліва — облаштували кухню, зробили спальню, облаштували дитячу кімнату для доньки.

«Коли ми приїхали, я в шоці була від того, що люди виносять сумки, як мене бачили, що я йду з маршрутки додому з ринку. Сльози текли. Там було і сало, і гриби, і як якісь там смаколики, і варення якесь. Ми в шоці були. Велике дякую людям волинським, тому що доброта була, від душі йшла», — пригадує перші роки життя на Волині Світлана Желізних.

Жінка каже, що розмовляє суржиком, але всіляко намагається освоїти українську мову. Її виправляє чоловік та діти.

Втекли з окупації з двома дітьми і почали все з нуля: як родина із Запорізької області відбудувала стару хату на Волині

«Я не ображаюсь на те, що виправляють. Я вважаю, що я доказала, що я українка. Я люблю свою країну. Ми приїхали сюди. І нас тут зустріли. Ми вижили і у нас, гляньте, як гарно», — говорить господиня.

Нині Світлані Желізних 54 роки, її чоловіку — 53. Тепер вони господарюють у Топільному: садять картоплю, цибулю, іншу городину, вирощують малину. Жінка змінила третю роботу, нині працює в центрі культурних послуг. Каже, що зарплата мінімальна, проте робота офіційна. Чоловік вже на пенсії та ще має підробіток — працює водієм.

Втекли з окупації з двома дітьми і почали все з нуля: як родина із Запорізької області відбудувала стару хату на Волині

«Ми колись їхали з Світланою і розмовляли. Я говорю: «У мене таке відчуття, що я тут прожив років 15». Вона говорить: «У мене теж», — каже Петро Желізних про нове життя в Топільному.

Родина Желізних продовжує облаштовувати свою хату у Топільному, дороблюють ремонт, а разом із новою оселею будують своє нове життя.

Матеріал підготувала кореспондентка Анна Глущук.

Втекли з окупації з двома дітьми і почали все з нуля: як родина із Запорізької області відбудувала стару хату на Волині

Джерело: vsn.in.ua