Знахідка на глибині понад п’ять метрів: у Луцьку розкопали давню оборонну вежу з підземеллям

09 жовтня 2026 р. 16:03

09 жовтня 2026 р. 16:03

У Луцьку розкопали залишки оборонної вежі Свинюських, яку вперше згадують у документах 1510 року. На глибині понад п’ять метрів дослідники виявили підземелля із цегляними сходами та галереєю , що веде до приміщення колишнього монастиря бригідок. Знахідка дозволила остаточно встановити, де розташовувалася вежа Нижнього замку.

Про це повідомив історик та археолог Віктор Баюк .

Так, ДУ «Охоронна археологічна служба України» НАН України завершила польовий етап дослідження нововідкритої вежі Свинюських на території Державного історико-культурного заповідника у місті Луцьку.

Роботи проводилися спільно із Волинською єпархією та Богословською академією ПЦУ, Волинським національним університетом імені Лесі Українки, ВГО «Спілка археологів України» за всебічної підтримки Луцької міської ради, Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної ради та депутатського корпусу від Волині у Верховній раді України.

Вежа Свинюських, як складова укріплень луцького нижнього (або Окольного) замку вперше згадана у документах під 1510 роком, зокрема йдеться про «Склепи муровані під вежею біля Святого Якова».

«Тут потрібно пояснити, що йдеться як про оборонну вежу із підземним простором (підземеллям), так і про розташований десь поруч неї храм Святого Якова апостола фундації князя Свидригайла Ольгердовича», - підкреслив Віктор Баюк.

Вказана територія належала пану Михайлу, що вживав топонімічне прізвище Свинюський від належного йому села Свинюхи (нині Привітне Володимирського району Волинської області). Достатньо інформативні описи Луцького замку 1545 та 1552 років вказують добрий стан вежі на той час, що свідчить про виконання нею своїх головних функцій.

Надалі вежа прямо не згадується, а територію її розміщення 1624 року Альбрехт-Станіслав Радзивіл дарує ордену Святої Бригіди Шведської для влаштування монастирського комплексу. Таким чином, точний час її руйнації невідомий, однак є чіткі археологічні підтвердження, що на момент будівництва монастиря вежа існувала.

Фактичне місце розташування вежі постійно привертало увагу дослідників луцької минувшини. Цьому питанню з ґрунтовним аналізом писемних джерел присвячені дослідження Б.В.Колоска, Б.Т.Сайчука, П.О.Троневича, О.А.Бірюліної та раду інших спеціалістів, остаточну крапку у її конкретному розташуванні ставить нині археологічна наука.

Нововідкрита вежа Свинюських є тотожною із відомою «сусідньою» їй вежею Чорторийських однак має свої особливості. Габаритні розміри внутрішньої частини вежі складають 8,55х5,2м, розміри її підземної частини 4,8х2,65м. Перекриття підземного простору вежі циліндричним склепінням. Глибина від сучасної денної поверхні до підлоги підземелля башти складає 5,3м. Вхідна група башти являє собою двомаршеві цегляні сходи із поворотом, верхній марш складається із 6 а нижній із 7 сходинок.

На місці повороту сходів ніша для встановлення освітлення. У підземній частині вежі виявлено перехід (галерею) шириною у 2,0м до цоколю приміщення монастиря Бригідок, засвідчено також архітектурну перев’язку фундаментів цих споруд.

Фундамент вежі комбінований, складений із цегли на вапняковому розчині зі значними включеннями світлого вапнякового каменю. Ширина фундаменту сягає 2,5м. Використання такого каменю у Луцьку засвідчено лише у муруванні потужних оборонних укріплень Луцького замку та Башти Чорторийських і свідчить про державний рівень зведення споруди, адже на території сучасної Волині його немає, а підвіз із родовищ на території сучасної Житомирщини могли виконувати лише за значні кошти та із розпорядження князівської влади.

Рухомі археологічні знахідки із розкопок простору вежі представлені керамікою, коробчастими полив’яними кахлями та іншими знахідками часу побутування споруди чітко ХVІ – початку ХVІІ ст.

Надалі, до настання зимового часу, архітектурно-археологічні залишки нововідкритої вежі Свинюських планується законсервувати з подальшою розробкою проекту її ревіталізації та включення в історико-культурний та туристичний простір Волині та України.

• У Луцьку хочуть відреставрувати замок Любарта: які роботи запланували
• Луцький замок – легенда Волині: чому його називають найстарішим в України
• У Луцьку на Кафедральній знищують історичну пам'ятку: підземелля XVII століття залили бетоном

Волинські