Сезон тихого полювання у розпалі: які гриби можна знайти в лісах Волині та де їх шукати

13 жовтня 2026 р. 14:27

13 жовтня 2026 р. 14:27

У лісах Волині триває сезон тихого полювання. Навіть у жовтні грибники можуть натрапити на білі гриби, опеньки, маслюки, рижики та лисички.

Які види грибів ростуть у Цуманській пущі, як їх розпізнати та де найкраще шукати — розповіли фахівці національного природного парку.

Осінь у розпалі, а це означає, що в лісах Цуманської пущі триває грибний сезон! Навіть якщо на календарі вже жовтень, за сприятливої погоди після дощів можна знайти чимало грибів і повернутися додому з повним кошиком.

Які сім популярних грибів можна зустріти в лісах Парку, їхні особливості та місця, де варто їх шукати, далі у матеріалі.

1. Білі гриби — королі тихого полювання

Білий гриб (Boletus edulis) для багатьох грибників є справжнім еталоном. Він належить до родини Болетових і цінується за чудові смакові властивості, приємний аромат та щільну м'якоть.

Але чи знали ви, що під час однієї прогулянки лісом можна зустріти кілька різних видів боровиків?

• Білий гриб (Boletus edulis) — має коричневу шапинку, міцну ніжку зі світлою сітчастою текстурою у верхній частині та білу м'якоть, яка зазвичай не змінює кольору на зрізі. Росте в різних типах лісу, зокрема у хвойних і мішаних, утворюючи мікоризу з деревами.
• Боровик сітчастий (Boletus reticulatus) — відрізняється світлішою, часто бежевою або світло-коричневою шапинкою та виразною сіткою на ніжці. Частіше трапляється в теплу пору року, особливо влітку, переважно в широколистяних лісах, зокрема біля дубів.
• Боровик сосновий (Boletus pinophilus) — зазвичай має темну червоно-коричневу або каштанову шапинку, товсту ніжку та щільну м'якоть.

Пов'язаний переважно із соснами, а його масивна будова робить цей гриб особливо впізнаваним.

Цікаво, що всі три види можуть бути схожими, проте відрізняються забарвленням, будовою ніжки, екологічними уподобаннями та періодами плодоношення. Тож якщо у вашому кошику опинилися боровики з різними відтінками шапинок, це цілком природно!

Де шукати: у соснових, дубових і мішаних лісах, біля дерев, з якими ці гриби утворюють мікоризу. Білі гриби нерідко трапляються на узліссях, у світлих лісових ділянках і серед мохів.

2. Рижик смачний — недооцінений делікатес

Рижик смачний (Lactarius deliciosus) — гриб, який заслуговує на значно більшу увагу грибників. Його латинська назва deliciosus справді означає «смачний», що добре відображає кулінарну репутацію цього виду.

Його легко впізнати за помаранчевою шапинкою з концентричними зонами, пластинками такого ж кольору та помаранчевим молочним соком, який виділяється при пошкодженні. З часом пошкоджені ділянки можуть набувати зеленуватого відтінку.

Рижик утворює мікоризу із соснами, тому найчастіше його шукають саме в соснових лісах. Особливо перспективними можуть бути молоді сосняки, зокрема ті, що сформувалися внаслідок природного поновлення сосни.

Цікаво, що рижики належать до молочників — грибів, які виділяють молочний сік при пошкодженні. Водночас не всі молочники однаково придатні до споживання, тому важливо правильно визначати вид.

Де шукати: у соснових лісах, на світлих ділянках із мохом, травою або лісовою підстилкою. Звертайте увагу на місця, де ростуть молоді сосни.

3. Підберезники та підосичники — бабки й красноголовці

Ці гриби належать до роду Leccinum. Їх часто об'єднують у розмові, адже вони мають схожу будову: шапинку, ніжку з темними лусочками та губчастий шар із дрібними порами замість пластинок.

Назви підберезників і підосичників пов'язані з деревами, з якими вони зазвичай утворюють мікоризу. Проте не варто вважати, що кожен підосичник росте виключно під осикою або кожен підберезник — лише під березою: екологічні зв'язки залежать від конкретного виду.

У Цуманській пущі можна зустріти кілька видів красноголовців:

• Підосичник червоний (Leccinum aurantiacum) — має яскраву червоно-помаранчеву шапинку, світлу ніжку з темними лусочками. Зазвичай пов'язаний з осикою.
• Підосичник білоніжковий (Leccinum leucopodium) — вирізняється світлішою, іноді майже білою ніжкою та світлою шапинкою. Визначення цього виду потребує уваги до сукупності ознак.
• Підосичник жовто-бурий (Leccinum versipelle) — має жовто-помаранчеву або жовто-буру шапинку й часто трапляється у березових лісах.
• Підосичник білий (Leccinum percandidum) — рідкісний гриб із майже повністю білим плодовим тілом. Його незвичайне забарвлення робить його особливо цікавим для спостережень.

Цікаво, що м'якоть багатьох підосичників після пошкодження змінює колір — може темніти, ставати сіруватою, синюватою або майже чорною. Це природна реакція, а не ознака того, що гриб отруйний.

Де шукати: підберезники — у березняках і мішаних лісах, красноголовці — біля осик та інших дерев-партнерів. Звертайте увагу на лісові галявини, узлісся та молоді деревостани.

4. Польський гриб — знахідка серед мохів

Польський гриб, синяк (Imleria badia) — популярний їстівний гриб, який нерідко залишається поза увагою тих, хто полює лише на білі гриби.

Він має гладеньку каштаново-коричневу шапинку, жовтуватий губчастий шар і відносно струнку ніжку. У молодих грибів м'якоть щільна, а з віком стає м'якшою.

Одна з найцікавіших особливостей — посиніння м'якоті або пор при натисканні чи на зрізі. Така зміна кольору є характерною для польського гриба, але сама по собі не може бути єдиною ознакою для визначення виду.

Де шукати: переважно в соснових і мішаних лісах, серед мохів, опалої хвої та лісової підстилки. Особливо варто придивлятися до вологих, але не заболочених ділянок.

5. Маслюки — гриби соснових лісів

Маслюки — одні з найхарактерніших грибів соснових лісів. Їх легко впізнати за коричневими шапинками, які у вологу погоду стають слизькими.

У Цуманській пущі трапляються, зокрема, два види:

• Маслюк звичайний (Suillus luteus) — має темно-коричневу слизьку шапинку та характерне кільце на ніжці. Це одна з найзручніших ознак для його розпізнавання.
• Маслюк зернистий (Suillus granulatus) — зазвичай має жовтувато-коричневу шапинку, не має кільця на ніжці, а на поверхні трубчастого шару молодих грибів можуть з'являтися молочні крапельки.

Обидва види пов'язані із соснами. Вони утворюють мікоризу з корінням дерев, тобто співіснують із ними, обмінюючись поживними речовинами.

Де шукати: у молодих сосняках, на узліссях, серед опалої хвої та на відкритих ділянках соснового лісу. Після дощів маслюки можуть з'являтися у значній кількості.

6. Опеньки — мешканці деревини

Осінь важко уявити без опеньків! Вони часто ростуть великими групами на пнях, відмерлих стовбурах і деревині, хоча деякі види трапляються також біля основи живих дерев.

У Цуманській пущі можуть траплятися чотири види:

• Опеньок осінній (Armillaria mellea) — утворює численні групи на деревині, має медово-жовті або коричнюваті шапинки та кільце на ніжці.
• Опеньок товстоногий (Armillaria gallica) — зазвичай має більш масивну, потовщену біля основи ніжку, а росте часто біля основи дерев або на похованій у ґрунті деревині.
• Опеньок темний (Armillaria ostoyae) — має темнішу шапинку з лусочками та переважно пов'язаний із хвойними деревами.
• Опеньок північний (Armillaria borealis) — північний представник роду, який також трапляється в лісах нашого регіону.

Цікаво, що опеньки можуть поширюватися за допомогою темних шнуроподібних утворень міцелію — ризоморфів, які проходять крізь ґрунт і деревину. Деякі представники роду здатні спричиняти хвороби дерев.

Де шукати: на старих пнях, повалених стовбурах, біля основ дерев та на ділянках із мертвою деревиною.

Важливо: опеньки мають схожих двійників, зокрема небезпечні види, тому збирати їх можна лише за впевненого визначення. Самого факту росту на пеньку недостатньо для встановлення виду.

7. Лисичка справжня — яскравий гриб лісової підстилки

Лисичка справжня (Cantharellus cibarius) — один із найвідоміших лісових грибів. Її золотисто-жовте забарвлення та лійкоподібна шапинка роблять її помітною серед мохів і опалої хвої.

На відміну від багатьох пластинчастих грибів, лисичка має не справжні тонкі пластинки, а товсті розгалужені складки, які спускаються по ніжці. Це одна з важливих ознак для розпізнавання.

М'якоть лисички щільна, а запах часто описують як приємний, фруктовий. Вона утворює мікоризу з деревами, зокрема хвойними та листяними, залежно від місцевих умов.

Де шукати : у мішаних і хвойних лісах, на вологих ділянках із мохами та лісовою підстилкою. Після дощів лисички можуть з'являтися групами.

Не плутайте їх із несправжніми лисичками та іншими схожими грибами: звертайте увагу на будову нижньої поверхні шапинки, ніжку, забарвлення й інші ознаки.

Кілька порад грибникам від Цуманської пущі

• Враховуйте погоду. Після дощів і за помірної температури грибів часто стає більше, але точні строки плодоношення залежать від умов конкретного року.
• Шукайте гриби біля дерев-партнерів. Білі гриби, рижики, маслюки та інші мікоризні види залежать від певних дерев, тому знання лісу допомагає краще розуміти, де їх шукати.
• Не збирайте невідомі гриби. Колір, запах або місце зростання самі по собі не гарантують безпечності.
• Не беріть старі, червиві чи пошкоджені екземпляри. Вони швидко псуються.
• Бережіть ліс. Не руйнуйте грибниці навмисно, не засмічуйте місця відпочинку та не пошкоджуйте дерева.

І пам'ятайте: деякі гриби, зокрема рідкісні та червонокнижні, потребують особливої охорони — їх не можна зривати заради колекції чи кошика.

І наостанок — головне правило грибника: якщо не впевнені, що за гриб перед вами, не беріть його!

• Відкриєте баночку — і відчуєте аромат лісу: як замаринувати білі гриби на зиму
• На Волині дівчина знайшла гігантський гриб - фото
• Не пропустіть грибні дні: коли у жовтні 2026 йти на «тихе полювання»

Волинські