У Луцьку дослідили залишки вежі Свинюських XVI століття

13 жовтня 2026 р. 19:23

13 жовтня 2026 р. 19:23

Державна установа «Охоронна археологічна служба України» НАН України завершила польовий етап дослідження нововідкритої вежі Свинюських на території Державного історико-культурного заповідника у Луцьку.

Про це йдеться на сайті Луцькради.

У понеділок, 12 жовтня, місце археологічних досліджень відвідав секретар Луцької міської ради Андрій Разумовський.

«Це важлива знахідка для нашого міста. Орієнтовно вежа датується XVI століттям. Її виявлення — винагорода для всіх, хто наполегливо працює над збереженням історичної спадщини міста.

Сподіваюся, попереду будуть нові відкриття. Дякую отцю Володимиру, Віктору Баюку та всім, хто долучається до цієї роботи. Якщо рухатися вперед і працювати, завжди буде результат», — зазначив Андрій Разумовський.

Дослідження проводили спільно з Волинською єпархією та Волинською православною богословською академією ПЦУ, Волинським національним університетом імені Лесі Українки та Всеукраїнською громадською організацією «Спілка археологів України». Роботи відбувалися за підтримки Луцької міської ради, Волинської обласної державної адміністрації, Волинської обласної ради та народних депутатів України від Волині.

Як розповів директор Державного історико-культурного заповідника у Луцьку Віктор Баюк, вежа Свинюських була складовою укріплень Нижнього, або Окольного, замку. Вперше її згадано в документах 1510 року. У джерелах ідеться, зокрема, про «склепи муровані під вежею біля Святого Якова».

«Йдеться про оборонну вежу з підземним приміщенням, а також про розташований неподалік храм Святого Якова апостола, заснування якого пов’язують із князем Свидригайлом Ольгердовичем.

Ця територія належала панові Михайлу, який використовував топонімічне прізвище Свинюський — від назви села Свинюхи, що нині має назву Привітне та розташоване у Володимирському районі Волинської області.

Описи Луцького замку 1545 та 1552 років свідчать про добрий стан вежі на той час. Це вказує на те, що споруда виконувала свої основні функції. Надалі вежу прямо не згадували. У 1624 році Альбрехт-Станіслав Радзивілл передав територію, де вона розташовувалася, ордену Святої Бригіди для облаштування монастирського комплексу.

Точний час руйнування вежі невідомий. Водночас археологічні дослідження підтверджують, що на момент будівництва монастиря її залишки ще існували», — зазначив археолог.

Нововідкрита вежа Свинюських розташована поруч із вежею Чорторийських і має подібні конструктивні особливості. Внутрішні розміри споруди становлять 8,55 × 5,2 метра, підземної частини — 4,8 × 2,65 метра. Підземне приміщення перекрите циліндричним склепінням. Від сучасної поверхні землі до підлоги підземелля — 5,3 метра.

Вхід до підземної частини облаштований цегляними сходами з двома маршами та поворотом. Також археологи виявили перехід завширшки близько двох метрів до цокольної частини приміщення колишнього монастиря бригідок. Дослідження засвідчили архітектурний зв’язок фундаментів цих споруд.

За словами Віктора Баюка, фундамент вежі комбінований: він складається з цегли на вапняковому розчині зі значними включеннями світлого вапнякового каменю. Його ширина сягає 2,5 метра.

Подібний камінь у Луцьку використовували під час спорудження потужних оборонних укріплень замку та вежі Чорторийських. За словами археолога, найближчі родовища такого каменю розташовані на території сучасної Житомирщини. Його транспортування на значну відстань могло свідчити про високий рівень організації будівництва та значні ресурси, залучені до спорудження вежі.

Серед рухомих археологічних знахідок — кераміка, коробчасті полив’яні кахлі та інші предмети, що належать до періоду використання споруди, зокрема XVI — початку XVII століття.

Надалі, до настання зимового періоду, архітектурно-археологічні залишки вежі Свинюських планують законсервувати. Наступним етапом має стати розроблення проєкту її ревіталізації та включення пам’ятки до історико-культурного й туристичного простору Волині та України.

«Це велике відкриття для міста. Наше завдання — розкривати справжню середньовічну історію Луцька. У радянський час під час прокладання інженерних мереж було зруйновано склепіння вежі, однак частина її конструкцій збереглася. Кожне таке відкриття допомагає краще пізнати історію нашого міста», — підсумував Віктор Баюк.

Митрополит Луцький і Волинський Михаїл, який також відвідав місце археологічних досліджень, наголосив на значенні знахідки для пізнання давньої історії Волині.

«Ця знахідка важлива, адже показує глибину історії нашого міста та його історичну цінність. Луцьк має багату історію і був частиною Русі, де зароджувалася українська державність. На цих землях існувала руська держава, яку згодом назвали Галицько-Волинською», — зазначив владика.

Начальниця управління туризму та промоції міста Луцька Катерина Мойсіюк додала, що знахідка важлива для збереження спадщини та розуміння історичного потенціалу Старого міста.

«Вона відкриває нові можливості для пізнання, вивчення та подальшого дослідження історії Луцька, а також для розширення туристичних маршрутів», — зазначила Катерина Мойсіюк.

Волинські