вологість:
тиск:
вітер:
Павлівська громада провела в останню земну дорогу Героя Віктора Атосіна
Вчора, 24 жовтня 2026 року, Павлівська громада схилила голови у глибокій скорботі, проводжаючи в останню земну дорогу свого відважного земляка, захисника України — солдата Віктора Атосіна.
Про це йдеться на сторінці громади у «Фейсбук».
Він народився 25 липня 1989 року і жив у селі Павлівка. Коли ворог прийшов на рідну землю, Віктор без вагань став на її захист, проходив військову службу у військовій частині А 4122. Його життя обірвалося 6 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Галицинівка Покровського району Донецької області. Тривалий час захисник вважався безвісти зниклим, і до останнього в серцях рідних жила надія… Але, на жаль, дива не сталося. Йому назавжди залишиться 35. Попереду мало бути ціле життя — щасливе, мирне, сповнене планів, виховання дітей та світлих мрій.
Розділити біль непоправної втрати та віддати останню шану Герою прийшли найрідніші люди, духовенство, керівництво громади, побратими-військовослужбовці, старости старостинських округів, односельчани та небайдужі жителі громади. Люди зустрічали та проводжали траурний кортеж у скорботній тиші, зі сльозами на очах, тримаючи в руках квіти та опустившись на коліна перед подвигом земляка.
Рідним селом траурна процесія вирушила до домівки Віктора, де відбулося щемливе прощання з рідними стінами. Чин похорону відбувся в Свято-Михайлівському храмі села Павлівка,яке очолив єпархіальний благочинний Володимир-Волинської єпархії, благочинний Іваничівського благочиння, настоятель Свято-Покровського храму селища Іваничі митрофорний протоієрей отець Андрій Мельничук та священнослужителі Іваничівського благочиння.Молитва за упокій душі воїна єднала всіх присутніх у спільному горі.Свій останній спочинок Герой знайшов на місцевому кладовищі.
Очільник громади Андрій Сапожник висловив щирі співчуття рідним і близьким полеглого воїна. У своєму слові він підкреслив, що жодні слова не зможуть загоїти рану в серці родини, але вся громада розділяє цей невимовний біль і схиляє голови перед подвигом Віктора, який віддав найдорожче — своє життя — за волю та незалежність України.
Під тужливі звуки військового оркестру та трикратний збройний салют рідним захисника вручили державний прапор України — символ честі, мужності та вічної вдячності народу за подвиг його сина.
«Висловлюємо щирі співчуття родині, близьким та побратимам полеглого воїна. Нехай Господь дарує сили перенести це страшне горе, а душі новопреставленого воїна Віктора — оселить у Царстві Небесному. Вічна пам’ять і слава Герою! Герої не вмирають!», — зазначають у громаді.
Джерело: volynonline.com
Новини рубріки
Політична агонія Трампа: українців менше, нехай здаються
25 жовтня 2026 р. 10:13
План «Б» для України та Європи: немає, і не передбачається?
25 жовтня 2026 р. 10:13