Творчий вернісаж у етногалереї «Русовичі»

25 жовтня 2026 р. 15:49

25 жовтня 2026 р. 15:49

У рамках проєкту «Творчі люди нашого міста», який запровадили власниця етногалереї «Русовичі», що у Нововолинську, Марія Доліновська та керівниця Університету вільного часу Лариса Жила, відбувся творчий вернісаж «Мистецтво, що об’єднує серця» художниці Тетяни Брушневської – вимушеної переселенки з багатостраждальної Луганщини.

Уже багато років вона працює художницеюдекораторкою у Нововолинському палаці культури, даруючи нам красу навколишнього світу. А ще майст-риня пензля вчить малюванню дітей, допомагає їм відкривати в собі талант, бачити незвичайне в звичайному і передавати свої почуття через кольори та образи.

У кожного митця є своя дорога до успіху. У пані Тетяни вона особлива. Народилася на Чернігівщині – землі з неповторною природою, традиціями та особливою красою. Пізніше доля закинула на Луганщину, де у трьох школах вела гуртки малювання. А майже п’ятнадцять років тому життя привело жінку на Волинь, яка за цей час стала рідною. Бо саме тут, серед волинських краєвидів, які з перших днів зачарували, привітних та доброзичливих людей продовжується її творчий шлях. Вісім останніх років Тетяна працює у міському Палаці культури, отож її професійна діяльність тісно пов’язана з життям громади. Мистецтво для неї – це можливість говорити без слів, а за допомогою кольору, світла, форми та композиції передати те, що іноді просто немо-жливо висловити словами.

Роки творчої роботи привели у її життя багато нових щирих друзів, серед яких і Алла Бойко. До речі, саме вона була ведучою цього творчого вечора.
Вперше я побачила Аллу під час вистави самодіяльного театрального колективу Палацу культури, сказала пані Тетяна. – Коли на сцені зі скрині в одному із епізодів блискавично вискочила україночка, чим викликала сміх та оплески глядачів, мені дуже закортіло познайомитися з нею ближче. Так і сталося, тепер я інколи виготовляю декорації до нових творчих доробків цього чудового колективу.

Щиро вітали Тетяну Брушневську і бажали нових творчих злетів начальниця відділу культури міської ради Ярина Романчук, директорка Палацу культури Ольга Макаряк, радниця міського голови Катерина Варвус. Та особливо зворушив виступ її юних учениць Аліни Скубій, Аріни Левонтюк, Іванни Томашук та Емми Денисюк, у словах і поглядах яких відчувалася любов, вдячність і захоплення наставницею. Пані Тетяна керує гуртком декоративноужиткового мистецтва у Будинку дитячої та юнацької творчості, перетворюючи звичайні заняття на захоплюючу подорож у світ барв. Вона вчить своїх вихованців не просто тримати пензель, а мовою фарб передавати найширіші емоції, мрії та власне бачення довкілля. У цій майстерні панує особлива атмосфера, адже тут діти різного віку. І для кожного пані Тетяна знаходить особливий ключик, відкриваючи нові таланти й запалюючи вогник любові до прекрасного.

Душевно звучали спогади самої майстрині про дитинство, перші захоплення, рідний край. Тішилася тим, що на творчому вечорі були найрідніші люди, зокрема, матуся, сестра, тітка та чоловік. Говорила й про те, що серед особливих миттєвостей життя – перша вишиванка, яку їй подарувала ще на Луган-щині мати чоловіка, в якій живе й досі родинне тепло. До речі, перший свій малюнок Тетяна виконала ще у чотирирічному віці, а першу картину створи-ла ще понад сорок років тому. У Нововолинську перша художня робота вилилася в ікону.

Тетяна Брушневська щодня у творчому пошуку. Особливо символічним є поєднання двох регіонів – Чернігівщини та Волині. Адже ці землі дуже схожі за природою, традиціями, ландшафтами, а об’єднані Україною. Саме мистецтво якраз і має ту особливу силу, яка допомагає берегти пам’ять про місця, звідки родом, та водночас відкривати серце новому дому.

Світ творчих захоплень Тетяни надзвичайно багатий. Окрім малювання, вона виготовляє лялькимотанки, створює чудові м’які іграшки. І у кожній роботі – терпіння, фантазія, майстерність та частинка її світлої душі. Мабуть, у цьому й особлива сила мистецтва – берегти зв’язок із рідним краєм навіть тоді, коли доля змушує залишити його і податися у досі незнані світи.

Оглядаючи невеличку кількість з великої колекції створених нею картин, ми побували у світі, створеному пензлем і фарбою. Захід став ще одним нагаду-ванням про те, що мистецтво здатне об’єднувати людей, міста і цілі регіони. Бо коли людина творить красу – вона творить світло, а коли ще й надихає творити інших, то це світло примножується. Затишна атмосфера галереї якнайкраще сприяла знайомству з творчістю художниці.

Валентина ПЕТРОЩУК.

Волинські