На Волині поховали Героя Олексія Грищука, який понад два роки вважався зниклим безвісти

02 листопада 2026 р. 15:45

02 листопада 2026 р. 15:45

У Ковелі попрощалися із захисником Олексієм Грищуком, який понад два роки вважався зниклим безвісти. Військовослужбовець загинув 24 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Очеретине на Донеччині, його особу підтвердила ДНК-експертиза. Поховали воїна на Алеї Героїв міського кладовища.

Під час прощання у соборі Благовіщення Пресвятої Богородиці міський голова Ігор Чайка розповів про життєвий і військовий шлях захисника, інформують на сайті міської ради.

Олексій народився 16 вересня 1976 року. Через часті переїзди батьків він навчався у трьох ковельських школах — №1, №10 та №11. У дитинстві захоплювався автомобілями і мотоциклами. Згодом цю любов перейняла і його донька Марія .

Олексій  здобув  спеціальність фельдшера у нашому фаховому медичному коледжі. Працював завідувачем фельдшерсько-акушерського пункту в селі Битень. Згодом - менеджером у приватній фірмі «Рута» та ТОВ «Світанок». А з часом став займатись підприємницькою діяльністю.

Із майбутньою дружиною Тетяною доля звела Олексія на приватному підприємстві «Ковельбудпостач». У подружжя народилась донька Марія. Ім’я для дівчинки Олексій обрав сам. Він казав, що донька — його найбільша мрія, і дуже хотів, аби вона була щасливою.

Марія пригадує, що тато був суворим, але водночас справедливим. Він  привчав її до дисципліни та відповідальності, а ще залишався доброю, турботливою й чуйною людиною. Олексій дуже любив природу, захоплювався риболовлею та мисливством. Це було те, що дарувало йому можливість відпочити від буденних справ.

Ще до початку повномасштабного вторгнення він долучився до місцевої територіальної оборони, яка на той час формувалась у нашому місті. 25 лютого 2022 його мобілізували. Лиманський, Покровський, Краматорський напрямки — Олексій пройшов їх зі своєю «сталевою соткою».

Він мало розповідав доньці про військові будні. Не хотів, аби вона хвилювалася, тому завжди казав: «У мене все добре». Напередодні загибелі, 16 квітня, Олексій зателефонував Марії й попросив купити собі каблучку. Це був його останній подарунок доньці.

Із 24 квітня 2024 року ковельчанин вважався зниклим безвісти. Рідні підтримували зв’язок із побратимами, які розповіли про загибель Олексія. Проте до останнього сподівались, що він живий і повернеться додому.  На жаль, згодом ДНК-експертиза підтвердила найстрашніше.

Свій останній бій молодший сержант, розвідник-далекомірник відділення управління командира мінометної батареї 2 механізованого батальйону військової частини А7028 Олексій Грищук прийняв 24 квітня 2024 року поблизу населеного пункту Очеретине Донецької області.

Ігор Чайка від імені усієї громади висловив щирі співчуття мамі Марії Петрівні, колишній дружині Тетяні, доньці Марії, брату Юрію з родиною, усім, хто знав та любив Олексія.

Поховали Олексія Грищука на Алеї Героїв міського кладовища.

Редакція ВСН висловлює щирі співчуття родині захисника. Світла пам'ять Герою!

Волинські