Кроки до успіху у розвитку інклюзивного навчання у ЗДО №3 «Сонечко»

06 листопада 2026 р. 12:45

06 листопада 2026 р. 12:45

Директорка Володимирського закладу дошкільної освіти № 3 «Сонечко» Наталія Ростопчина посіла перше місце у фінальному турі восьмого сезону міжнародного конкурсу педагогічної майстерності Teacher’s World Prize у категорії «Досвід роботи (дошкільна освіта)». На конкурс вона подала роботу «Роль керівника в організації інклюзивного навчання у Володимирському закладі дошкільної освіти (дитячий садок) № 3 «Сонечко». Крок до успіху». За цим результатом – багаторічний досвід роботи з дітьми з особливими освітніми потребами, професійне навчання, командна робота та переконання, що кожна дитина заслуговує на розуміння й підтримку.

Досвід і знання для роботи з дітьми

Інклюзивним навчанням у закладі займаються з 2011 року. Спочатку дошкільне відділення працювало у структурі іншого закладу, а згодом «Сонечко» стало окремою установою. Наталія Ростопчина очолює його з 2019 року. За цей час дитсадок випустив близько 70 дітей з особливими освітніми потребами.

Нині у ЗДО №3 «Сонечко» функціонують три вікові групи – молодша, середня та старша. У них разом виховуються діти з типовим розвитком і з особливими освітніми потребами. На цей навчальний рік у закладі таких дітей 12. Освітній процес забезпечує команда з 13 педагогічних працівників: вихователі, асистенти вихователів, фахівці з мовленнєвого розвитку, практичний психолог, інструктор з фізичної культури та інші спеціалісти. У роботі з дітьми важливо не лише організувати освітній процес, а й забезпечити узгоджену взаємодію всіх фахівців, які працюють із конкретною дитиною.

Перша вища освіта Наталії Ростопчиної – педагогічна, за напрямом дошкільної педагогіки та психології. Згодом вона здобула другу вищу освіту за спеціальністю «Спеціальна освіта», пов’язану з роботою в умовах інклюзивного навчання. За її словами, це навчання було потрібне не лише для професійного розвитку, а й для впевненості у власній роботі: хотілося краще розуміти, чи правильним шляхом рухається колектив і чи достатньо робить для дітей.

У «Сонечку» інклюзивне навчання побудоване так, щоб дитина не просто перебувала разом з іншими вихованцями, а отримувала підтримку відповідно до своїх потреб. Для дітей з особливими освітніми потребами розробляються індивідуальні програми розвитку на основі рекомендацій інклюзивно-ресурсного центру. В освітньому процесі поєднуються навчальна, корекційно-розвиткова та соціалізаційна складові.

У закладі створені умови для роботи фахівців: обладнано ресурсну кімнату для корекційно-розвиткових занять, кабінети практичного психолога та логопеда, є необхідні дидактичні й корекційні матеріали. За кожною дитиною стоїть команда дорослих, яка має діяти узгоджено. Вихователь бачить дитину щодня у групі, асистент допомагає організувати її участь в освітньому процесі, психолог працює з емоційною та поведінковою сферою, фахівці мовленнєвого розвитку – з відповідними потребами. Завдання керівника – не просто зібрати цих людей в одному колективі, а організувати їхню взаємодію.

Саме створення такої системи Наталія Ростопчина називає однією зі своїх ключових ролей як керівника. У конкурсній роботі вона окремо описала функції вихователя, асистента вихователя, психолога та інших спеціалістів, а також показала, як вони взаємодіють у процесі супроводу дитини.

Що змінилося в закладі за роки роботи

Для Наталії Ростопчиної керівництво «Сонечком» – це не лише адміністративна робота. За роки роботи вона вибудовувала систему, у якій інклюзія стала частиною щоденного життя закладу. Одним із завдань було сформувати в колективі спільне розуміння того, що інклюзивна освіта – це не окрема послуга для кількох дітей, а підхід до організації всього освітнього процесу.

Директорка координує роботу педагогів, взаємодію з інклюзивно-ресурсним центром і батьками, стежить за організацією необхідного супроводу дітей та створенням відповідних умов. У дослідженні своєї роботи вона визначає серед основних завдань керівника саме формування інклюзивної культури закладу, командної взаємодії та безпечного й психологічно комфортного середовища.

Водночас вона не приховує, що в роботі є виклики. Інклюзивне середовище потребує постійного розвитку, нових знань, матеріалів та ресурсів. Тому важливо не зупинятися на тому, що вже зроблено, а шукати можливості для подальшого вдосконалення.

Педагог має бути з великим серцем

У центрі всієї цієї системи, за словами Наталії, залишається дитина. Тому професійних знань недостатньо, якщо педагог не готовий прийняти її особливості.

« Насамперед треба дитину любити і прийняти. Педагог має бути з великим серцем, з простим розумінням, щоб прийняти ту дитину, і вона була прийнята », – наголошує директорка.

У цьому підході важлива і робота з батьками. Педагоги спостерігають за дитиною в повсякденному житті, можуть помітити певні труднощі та звернути увагу батьків на те, що потребує додаткової підтримки.

«Ч им швидше, чим раніше батьки побачать, або якщо не побачили – почують нас, тим буде позитивніший результат », – каже Наталія Ростопчина.

Для неї важливо, щоб така розмова не сприймалася як критика чи оцінка батьків. Йдеться про спільний пошук можливостей допомогти дитині.

« Не боятися, а реально дивитися на реальні речі », – пояснює директорка.

В інклюзивному середовищі важливими є не лише заняття в групі. Дитині необхідно поступово отримувати досвід спілкування та взаємодії за межами звичного простору.

Тому в «Сонечку» увагу приділяють соціалізації вихованців. Діти відвідують бібліотеку, знайомляться з різними професіями, бувають на екскурсіях, у природному середовищі. Такі активності допомагають розширювати уявлення про навколишній світ, вчитися поводитися в нових ситуаціях та взаємодіяти з іншими людьми.

Важливою частиною цієї роботи є й творчість. Уже третій рік поспіль вихованці закладу беруть участь навесні та восени у дитячому конкурсі «Я дитина, я малюю». Діти з особливими освітніми потребами готують творчі роботи разом із педагогами та отримують дипломи.  Для дорослих це може бути лише сертифікат чи диплом. Для дитини – доказ того, що її старання помітили, а результат має значення.

Досвід, яким «Сонечко» ділиться з іншими

Колектив не замкнувся у власному досвіді. «Сонечко» чотири рази брало участь у конкурсі «Кращі інклюзивні практики України» і двічі ставало фіналістом. Досвід закладу також представляли на професійних заходах та конференціях.

За роки роботи тут накопичилося чимало власних методичних матеріалів, розробок та практичних напрацювань. Частину з них педагоги використовують у щоденній роботі. Наталія Ростопчина розповідає, що хотіла б систематизувати цей досвід і зібрати його в окреме видання, щоб він не залишався лише у межах одного закладу.

У роботі з дітьми використовують і матеріали та підходи системи Марії Монтессорі. Важливою залишається можливість добирати завдання та способи взаємодії відповідно до можливостей конкретної дитини, а не вимагати від усіх однакового результату.

За результатом – команда

Хоча перемогу в міжнародному конкурсі здобула директорка, Наталія Ростопчина не вважає її лише особистим досягненням. « Якби не мої колеги, якби не мої працівники, то б всього цього не було. Вони в мене молодці. Це завдяки їм у нас отакий успіх », – говорить вона.

Свою роль директорка бачить у тому, щоб організовувати, координувати, підтримувати колектив, аналізувати результати роботи й водночас створювати умови, у яких кожен фахівець може виконувати свою частину спільної справи.

Адже інклюзія потребує не одного сильного педагога, а команди, яка працює в одному напрямку.

Педагоги також беруть участь у семінарах, тренінгах та інших методичних заходах, де поглиблюють знання, вдосконалюють професійні навички й обмінюються досвідом із колегами. Директорка заохочує команду до професійного зростання, адже нові знання допомагають знаходити ефективніші підходи до роботи з дітьми.

Дитина – у центрі

За роки роботи в «Сонечку» сформувалася система, у якій інклюзія охоплює не один напрям, а весь освітній процес – від організації роботи групи та індивідуального супроводу до корекційно-розвиткових занять, соціалізації, творчості та взаємодії з батьками.

Саме системність цієї роботи Наталія Ростопчина і представила у своїй конкурсній роботі. Вона дослідила не лише власну діяльність, а й роботу всього колективу, труднощі, з якими стикаються педагоги, та шляхи їх подолання.

Для директорки перемога у Teacher’s World Prize стала приємним професійним результатом, але водночас – підтвердженням того, що напрям, який колектив розвиває роками, має сенс.

Фото авторки та з архіву Наталії Ростопчиної.

Анастасія ЧЕРЕНЮК

Волинські