Як працює пам’ять: п’ять простих способів не забувати важливе

12 листопада 2026 р. 12:01

12 листопада 2026 р. 12:01

Забута річниця, пропущена зустріч або ключі, які знову доводиться шукати по всій квартирі, — знайомі ситуації для багатьох. Проте причиною не завжди є погана пам’ять. Мозок щодня отримує величезну кількість інформації, але відбирає для збереження лише те, що вважає важливим.

Науковці розрізняють кілька видів пам’яті, зокрема епізодичну та семантичну. Розуміння того, як вони працюють, допомагає краще засвоювати нову інформацію, зберігати важливі спогади та ефективніше використовувати власні можливості.

Які бувають види пам’яті

Поняття епізодичної та семантичної пам’яті запровадив когнітивний психолог Ендель Тульвінг у 1970-х роках.

Професор психології та нейробіології Чаран Ранганат у книзі «Чому ми пам’ятаємо» пояснює, як працює пам’ять і що допомагає краще зберігати важливу інформацію.

За його словами, пам’ять не схожа на комп’ютерний диск, на якому можна без змін зберегти все побачене й почуте. Людина природно схильна забувати, адже мозок постійно відбирає інформацію, надаючи перевагу новішим і значущим подіям.

Епізодична пам’ять допомагає пригадувати конкретні події, обставини, місце та час, коли вони відбулися. Вона також пов’язана з емоціями й чуттєвими враженнями.

Наприклад, знайома мелодія може повернути спогади про молодість, а певний запах — нагадати про дитинство або рідний дім. Саме завдяки епізодичній пам’яті ми можемо подумки повертатися до пережитих моментів.

Семантична пам’ять відповідає за знання, факти, поняття та засвоєну інформацію. Вона допомагає пам’ятати історичні дати, значення слів, правила й закономірності, які використовуємо в повсякденному житті.

Наприклад, завдяки їй ми знаємо, як користуватися побутовими приладами, орієнтуватися в місті чи розв’язувати знайомі завдання.

Як тренувати пам’ять у повсякденному житті

Для кращого запам’ятовування не обов’язково виконувати складні вправи. Допомогти можуть прості звички.

Недосипання негативно впливає на здатність запам’ятовувати інформацію. Під час сну мозок обробляє отримані за день враження та закріплює спогади. Навіть короткий денний сон тривалістю 45–60 хвилин у деяких дослідженнях демонстрував позитивний вплив на пам’ять.

Рими, абревіатури й образні підказки допомагають легше засвоювати інформацію. Знайомий приклад — фраза «Кожен мисливець бажає знати, де сидить фазан», за допомогою якої запам’ятовують кольори веселки.

Звуки, запахи, смаки та інші відчуття можуть допомагати відновлювати спогади. Щоб пригадати приємні моменти минулого, можна послухати музику, яка супроводжувала певний період життя, або приготувати страву, що нагадує про дитинство.

Повернення до вивченого матеріалу допомагає закріпити його в пам’яті. Це особливо корисно під час навчання або підготовки до важливих подій. Водночас варто пам’ятати, що спогади під час кожного відтворення можуть дещо змінюватися.

Розповіді про пережиті події допомагають упорядковувати інформацію, поєднувати окремі деталі та краще осмислювати власний досвід. Водночас розмови з іншими людьми іноді можуть впливати на те, як саме ми пригадуємо події.

Як пояснює Чаран Ранганат, розуміння особливостей роботи пам’яті допомагає людині свідоміше ставитися до процесу запам’ятовування. Хоча повністю уникнути забудькуватості неможливо, правильний відпочинок, повторення, асоціації та емоційні враження можуть допомогти краще зберігати інформацію, важливу для роботи й повсякденного життя.

Волинські