вологість:
тиск:
вітер:
Він мріяв творити скульптури, але став на захист України: історія «Маестро» з волинської 100-ї бригади
Від мистецької майстерні до передової: Павло Мизюк із позивним «Маестро» колись мріяв творити скульптури, а сьогодні захищає Україну у складі волинської 100-ї окремої механізованої бригади. За плечима військового — мистецька освіта з відзнакою, родина та улюблена справа. На фронті він не полишає віри у справедливість і навіть подумки планує повернення до творчості.
Історією бійця розповіли у бригаді .
– З дитинства цікавила пластика. У мене старша сестра за освітою дизайнер. Завжди на неї дивився і теж мотивувався до творчості – до малювання, до пластики. Найперші мої роботи, ще у дошкільному віці, були з пластиліну, – усміхаючись, розповідає чоловік.
Павло одружився з однокурсницею Ілоною , яка в академії опановувала фах живописця. Закінчивши навчання, пара повернулася в рідне село Мушкатівку, що у Чортківському районі Тернопільщини. Там митці взялися розбудовувати творчу майстерню: чоловік на першому поверсі, дружина – на другому.
У 2021 році в подружжя народився син Марко. А у травні 2024-го Павло став до лав нашої 100 омбр. Служить на посаді сержанта з матеріального забезпечення у 2 мотопіхотній роті мотопіхотного батальйону.
– Як Вам, людині з дуже хорошою освітою та мистецьким поглядом на життя, вдалося адаптуватися у війську та вже впродовж двох з половиною років витримувати дуже непрості фронтові будні? Що допомагає? – цікавимося ми у «Маестро».
– Я не часто про це кажу, але допомагає віра. Вірю в Бога, вірю в те, що за нами справедливість. І вона об’єктивна – не суб’єктивна. Хто би що не набріхував, я вважаю, що росія зараз – це імперія зла і брехні. А батько брехні – це диявол. За нами ж правда, – розсудливо говорить Павло, – На побутовому ж рівні, звичайно, допомагає підтримка сім’ї та друзів.
«Маестро» розповідає, що у довоєнному житті йому, як скульптору, найбільше подобалося працювати з деревом:
– На війні, звісно, не до того. Але трапляється, що ми з побратимами заготовляємо деревину – і як дрова, і як матеріал для зведення фортифікаційних споруд. То я завжди стараюся якусь маленьку колодку відкласти – на майбутнє, – знову з усмішкою на обличчі розповідає Павло,
– А був момент під час перебування на відновленні, коли трішки більше часу з’явилося – то я навіть встигав різьбити з дерева невеличкі такі декоративні роботи.
- Утримував позицію на Донеччині 99 діб: історія сержанта Волинського батальйону Нацгвардії
- Майже 30 років працював на телебаченні, а тепер охороняє кордон: історія волинянина, який змінив камеру на зброю
- «Моє місце зараз тут»: історія бійця «Сталевої Сотки» з позивним «Бобер»
Новини рубріки
У Луцьку 20–21 листопада можливі перебої з водою: яких районів це стосується
20 листопада 2026 р. 12:19
Медик луцького госпіталю придбав авто за понад мільйон гривень
20 листопада 2026 р. 12:19
На Волині оновили графіки погодинного відключення електроенергії
20 листопада 2026 р. 12:17