Костянтин і Наталя Іващенки: натхнення нам дарують діти

23 липня 2024 р. 15:41

23 липня 2024 р. 15:41

Село Богданівка, розташоване серед прекрасних українських полів, не тільки служить свідком натхненної праці сільських жителів, але й дарує нам цікаві, але водночас прості історії життя. Одна з таких історій - про сім’ю Костянтина та Наталії, яка віддано присвятила себе вихованню своїх дітей.

Сім’я - це невичерпне джерело тепла й розуміння, основа, на якій будуються всі наші відносини та цінності. Це місце, де ми знаходимо підтримку у скрутні моменти та радість у щасливі. Вона формує нашу ідентичність, учить нас любові та взаєморозумінню, надає опору в життєвих випробуваннях та допомагає зростати як особистості. Сімейні зв’язки є найціннішим скарбом, який нам даний Богом, і вони підтримують нас протягом усього нашого життя.

Костянтин і Наталія Іващенки - двоє простих, але надзвичайно мужніх і сильних духом людей. Їхня родина - справжнє диво сімейного життя. З кожним новим днем вони зустрічають життєві випробування зі стійкістю та любов’ю. Навіть у важкі часи вони знаходять силу й оптимізм завдяки безмежній любові до своїх дітей. Кожен день у їхньому житті - це новий шанс бути разом і подолати будь-які труднощі. Сімейні цінності трепетно зберігаються та примножуються в цій багатодітній родині, що мешкає в селі Богданівка.

А почалася історія цієї сім’ї у 2008 році, коли молодий красень моряк Костя прийшов з армії у відпустку додому та зустрів юну красуню Наталію.

- Дівчина привабила мене з першого погляду, - говорить Костя, – красива, тендітна, дуже весела та позитивна.

Наталія на той час зі своєю родиною переїхала із Запорізької області до села Богданівка.

- А далі, як і в усіх, – продовжує Наталія, – закрутилося-завертілося. Ми закохалися, почали зустрічатися, переписуватися.

Костя після армії вступив до Дніпропетровського училища залізничного транспорту за спеціальністю помічник машиніста. А Наталія до Межівського ПТУ. Зустрічаючися молоді люди, мріяли про велику та дружню родину. І їхнім мріям судилося здійснитися. У 2012 році в пари народився первісток Данилко. У 2013 – ще один синочок Кирил. А в 2017 сім’я поповнилася донечкою Ксенією.

- Мені спочатку дуже важко було поратися із сімейним побутом, - говорить Наталія, – особливо важко було із хлопчиками. Костя майже цілий день на роботі, тому доводилося самій поратися з дітками та по господарству. Коли народилася Ксюша, вже було мені легше. Синочки підросли, і мені в усьому допомагали.

Коли донечці виповнилося три роки, Наталія теж пішла на роботу, до школи прибиральницею. Костя ж працював у ПСП «Мрія» охоронцем. У 2022 році Наталія теж іде працювати охоронцем на підприємство, де працював її чоловік, і де працюють вони разом до тепер.

Сім’я Іващенко – це справжній приклад невтомної праці та відданості. Кожна їхня дитина - невичерпне джерело радості та натхнення для своїх батьків. Діти з великим захопленням відвідують танцювальну студію «Натхнення», де вони розвивають свій талант та вміння в танцях.

Батьки всіляко підтримують і інші вподобання та захоплення дітей. Зокрема Кирил відвідує ще й школу карате та на радість рідним має низку досягнень! Жовтий пояс став нагородою Кирилу за старанність та сумлінну роботу над собою.

Варто нагадати також, що вся сім’я Іващенко є активними учасниками художньої самодіяльності Богданівського будинку культури. Безліч заходів проходять при активній участі родини.

А ще життя в селі для сім’ї Кості та Наталії Іващенко - це постійна робота та відповідальність.

Кожен день розпочинається з ранкових господарських справ, а вечорами всі разом збираються за вечерею, щоб поділитися враженнями та планами на майбутнє.

- Ми постійно стикаємося зі своїми викликами, - говорить Наталія, - але завдяки великій взаємопідтримці та вірі у краще майбутнє ми намагаємося долати будь-які труднощі. Кожен день - це нова можливість боротися за покращення життя своїх дітей.

А ще сім’я Кості та Наталії – великі оптимісти, і вони щиро вірять, що краще майбутнє скоро настане. Їхня надія та оптимізм - це справжнє джерело сили для них самих та їхніх дітей.

Ольга ГОЛЯНИЧ

Дніпровські