ЕКСКЛЮЗИВ Різні, але рівні: як бізнес допомагає людям з проблемами слуху

22 жовтня 2024 р. 14:16

22 жовтня 2024 р. 14:16

В Україні на сьогодні 3 мільйони людей з інвалідністю. З них 300 тисяч отримали такий статус від початку повномасштабного вторгнення. Такі дані нещодавно навела перша леді Олена Зеленська. Поки триває повномасштабна війна буде все більше тих, хто потребуватиме інакшого обслуговування у банку, в лікарні чи ресторані. Про те, як бізнес адаптується до вимог таких клієнтів розповідає «Наше місто».

Ідея розповісти про соціально відповідальний бізнес з’явилася, коли головний редактор «Нашого міста» Олена Місник побачила, як в черзі на касі одного супермаркету Дніпра на запитання клієнтки жестовою мовою касир відповіла так само.

Цей позитивний приклад поки не став буденністю, бо потрібен час, щоб навчити персонал новим правилам. Не обов’язково це знання жестової мови, бо спілкуватися з тими, хто має проблеми зі слухом можна за допомогою планшетів або штатних сурдоперекладачів.

Що написано у законі про обслуговування клієнтів з особливими потребами

За словами юриста ГО “ПЛАТФОРМА ПРАВ ЛЮДИНИ” Євгена Воробйова, стаття 23 закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування:

• сприяють поширенню жестової мови та заохоченню мовної самобутності осіб з вадами слуху;
• гарантують збереження, вивчення і всебічний розвиток жестової мови, її використання як засобу виховання, навчання, викладання, спілкування і творчості;
• забезпечують можливість комунікації осіб з інвалідністю з вадами слуху в органах, установах та закладах соціального захисту населення, правоохоронних органах, органах пожежної безпеки, аварійно-рятувальних службах, закладах охорони здоров’я, навчальних закладах;
• сприяють наданню послуг перекладачів жестової мови громадянам України з вадами слуху, які користуються жестовою мовою;
• створюють умови для наукового вивчення жестової мови;
• сприяють використанню жестової мови в офіційних відносинах.

«Телерадіоорганізації (незалежно від форми власності та відомчого підпорядкування) забезпечують субтитрування або переклад на жестову мову офіційних повідомлень, кіно-, відеофільмів, передач і програм, – розповів «Нашому місту» Євген Воробйов. – Також згаданим законом передбачається ще ряд гарантії з працевлаштування та пільгового проїзду».

З сучасними технологіями налагодити комунікацію жестомовним особам під час походу до лікарні, магазину чи ресторану можна онлайн . Для цього варто мати гаджет та якісний інтернет-зв’язок.

Наприклад, як розповів Євген Воробйов, програма «СЕРВІС УТОГ» від «Українського товариства глухих» допомагає українцям з особливими потребами у суді.

Як отримати допомогу перекладача жестової мови

• щоб скористатися сервісом достатньо перейти за цим посиланням ;
• натиснути “Зробити відеодзвінок”;
• увійти в систему за індивідуальними вхідними даними, які створюються для кожної установи окремо;
• обрати будь-якого доступного оператора;
• та програму через яку хочете здійснити виклик – Viber, Skype, Facetime чи WhatsApp.

Сервіс дозволяє отримати послугу перекладача жестової мови 24 години на добу 7 днів на тиждень.

Як бізнес адаптується до нових вимог

Закон не зобов’язує підприємців забезпечувати наявність перекладача в банку, супермаркеті, стоматології чи ресторані. Якщо такі перекладачі чи спеціальні планшети там є – то це прояв соціально відповідального бізнесу.

В компанії McDonald’s на запит «Нашого міста» відповіли, що термінали самообслуговування дозволяють усім відвідувачам самостійно робити замовлення, розраховуватись та отримувати свої страви. Це робить процес максимально простим і зручним.

Термінали самообслуговування дозволяють робити замовлення самостійно.

«Також у ресторанах ми використовуємо застосунок для смартфонів “Перекладач ЖМ”. Він дозволяє нашим співробітникам швидко й ефективно комунікувати з клієнтами з порушенням слуху. Якщо відвідувач звернеться по допомогу, працівник може використати застосунок для перекладу жестової мови, щоб допомогти зробити замовлення або вирішити інші питання», – відповіли у McDonald’s.

У McDonald’s в Україні працюють понад 150 людей з порушеннями слуху.

«Ми адаптуємо навчання та робочі процеси відповідно до їхніх потреб. На курсах та семінарах наші співробітники навчаються разом з усіма за підтримки сурдоперекладача. Декілька з них вже отримали підвищення та займають менеджерські позиції в наших ресторанах», – відповіли на запит журналіста.

Першим масштабним проєктом, який реалізував «Фокстрот» під час великої війни, став запуск послуги з обслуговування жестовою мовою.

«Фокстрот –  перший в Україні бізнес (2023-2024 рр), який ініціював, інвестував у запуск і реалізацію сервіс комунікації з покупцями з порушенням слуху Connect PRO, Connect QR і Connect Web, а саме – із залученням онлайн-перекладача жестової мови безпосередньо в торговій залі та на сайті Foxtort.ua », – повідомили в компанії.

Загалом сервіс працює у 20 магазинах в 14 містах України. Торгівельні зали, в яких підключено послугу, мають спеціальну візуальну позначку на вході біля графіка роботи магазину. У Дніпрі – це Фокстрот в ТРЦ Караван (вул. Нижньодніпровська, 17).

Також Фокстрот почав титрувати рекламні ролики жестовою мовою.

Крім цього, у вересні 2024 року компанія з продажу електроніки інтегрувала електронне посвідчення нечуючої або слабочуючої людини DEAF ID  у свою програму лояльності.

Для покупців з порушенням слуху є спеціальні планшети з сурдоперекладом.

«Ця новація має забезпечити ефективну взаємодію, персоналізований підхід в комунікації з покупцями з порушенням слуху, надання знижок і спеціальних пропозицій», – розповіли у Фокстрот.

Це стало можливим завдяки партнерству з громадською організацією «Громадський рух «Соціальна єдність», яка ініціювала створення персонального електронного посвідчення нечуючої людини DEAF ID у мобільному застосунку «Перекладач ЖМ».

«Для цього при здійсненні першої покупки у Фокстрот, покупцю необхідно показати смартфон із відкритим QR-кодом DEAF ID співробітнику магазина і надати свій мобільний номер для реєстрації у програмі лояльності. Надалі достатньо буде лише показувати свій електронний DEAF ID, усуваючи потребу у наданні додаткових документів і підтверджень», – розповіли на запит «Нашого міста».

Люди з порушеннями слуху стикаються з багатьма складнощами: як викликати швидку, як обрати щось у магазині, чи розповісти лікарю про те, що турбує. Велика війна прискорила зміни у суспільстві, яке намагається проявити більше емпатії та прибрати бар’єри для розвитку та спілкування всіх, хто цього прагне.

Раніше ми писали, як зберегти своє психічне здоров’я під час війни: поради лікарів з Дніпра.

Дніпровські