Щодня допомагає пораненим захисникам: історія старшої медсестри Міської клінічної лікарні у Дніпрі

Категорії

Світ Економіка Війна Технології Наука Авто Спорт Здоров'я Шоу-Бізнес Пізнавально Політика

Вінницькі Волинські Дніпровські Донецькі Житомирські Закарпатські Запорізькі Івано-Франківські Київські Кропивницькі Кримські Луганські Львівські Миколаївські Одеські Полтавські Рівненські Сумські Тернопільські Харківські Херсонські Хмельницькі Черкаські Чернігівські Чернівецькі

Погода

Київ

вологість:

тиск:

вітер:

Погода на 10 днів від sinoptik.ua

Щодня допомагає пораненим захисникам: історія старшої медсестри Міської клінічної лікарні у Дніпрі

13 листопада 2024 р. 20:42

13 листопада 2024 р. 20:42

Оксана Прикіло, старша медична сестра Міської клінічної лікарні №16 у Дніпрі, щодня працює у відділенні отоларингології, допомагаючи пораненим бійцям. Її пацієнти – військові, які постраждали від обстрілів та вибухів. В умовах війни Оксана та її колеги не припиняють надавати необхідну допомогу, перетворюючи лікарняні будні на справжню підтримку для тих, хто цього потребує, – пише «Наше Місто» з посиланням на ДніпроTV .

У перший день війни Оксана, попри власний страх, залишила домівку та негайно приєдналася до медичної команди, щоб рятувати поранених. У ці важкі часи медики не лише лікують поранених, а й підтримують бійців морально, намагаючись додати їм сил та впевненості

Попри виснажливі будні, медперсонал намагається підтримувати поранених не лише фізично, а й емоційно. Медсестри та лікарі разом з бійцями святкують важливі події — торік вони зробили все, аби відсвяткувати Новий рік прямо тут, у лікарні. Оксана пригадує, як привезли ялинку, а захисники з радістю допомагали її прикрашати.

Щодня допомагає пораненим захисникам: історія старшої медсестри Міської клінічної лікарні у Дніпрі

«Я ніколи не забуду ті погляди. Вони були щасливі, як діти. Ходили ті гірлянди чіпляли. Прикрашали ялинку, ремонтували гірлянди, ходили по всьому відділеню і вішали іграшки», – згадує медсестра.

Проте війна не дає забути про страшні реалії.

«Бували моменти, коли ми разом із пацієнтами прикрашали ялинку, а через кілька днів читали некрологи. Це було дуже важко», — каже Оксана. Такі втрати стають для медиків особистим болем, але, попри все, вони продовжують боротися за життя кожного бійця.

Оксана мріє, що коли війна завершиться, вона зможе зустрітися з колишніми пацієнтами, з якими встигла здружитися, та відсвяткувати Перемогу разом. Багато бійців, яких лікували у відділенні, після повернення додому часто приїжджають відвідати медиків, привозять цукерки та щиро дякують за турботу.