Стратегія розвитку Дніпропетровщини: що це таке і навіщо її розробляти

22 грудня 2024 р. 18:26

22 грудня 2024 р. 18:26

На Дніпропетровщині розробляють Стратегію розвитку регіону, якою керуватиметься область у подальшому. Про потреби у розробці Стратегії та її необіхідність розповів голова облради Микола Лукашук.
У дописі на телеграм-каналі, він повідомив, що близькість ворожої армії не зменшує важливості регіону. Одна з причин – Дніпропетровська (а також Запорізька та Полтавська) область є основою промисловості держави. Зокрема, Дніпропетровщина відіграє ключову роль.
У плануванні розглядаються різні сценарії розвитку регіону: оптимістичний, реалістичний і песимістичний, оскільки війна триває.

Серед основних викликів, які постають перед регіоном, голова ДОР виділив близькість до фронту.

«Війна поруч, і це впливає на все. Наприклад, якщо буде втрачено Покровськ, підприємства втратять доступ до коксового вугілля. Це напряму вплине на наші основні металургійні підприємства області: «Арселор», «Інтерпайп», «Каметсталь».
Приватні компанії, які володіють металургійними підприємствами, орієнтуються на прибуток. Його відсутність призводить до скорочення персоналу, зменшення рівня сплати податків, зокрема ПДФО. Як наслідок – громади втрачають бюджетні надходження, що робить їх менш спроможними.
Руйнування масованими ракетними ударами ТЕС призвели до того, що вугілля із Західного Донбасу стало важко реалізовувати.
Це вже впливає на економіку Павлоградського району. Що буде, якщо видобуток вугілля повністю зупиниться? Це тисячі робочих місць у Павлограді, Тернівці, Першотравенську.
Ми ще до початку повномасштабного вторгнення обговорювали трансформацію Західного Донбасу: що робити, якщо шахти перестануть працювати. Ці виклики очікували не раніше 2027–2029 років, але війна змусила діяти вже зараз», – пише Микола Лукашук.

Назвав він і брак інвестицій. Адже в області є громади, які вже в зоні ризику, що значно знижує зацікавленість інвесторів. Тому основним інвестором залишається держава. Також змушені покладатися на державний та місцевий бюджети, і на ситуативну допомогу донорів.

Є і логістичні проблеми.
Області поруч або тимчасово окуповані, або там ведуться бойові дії. Це перетворює регіон на логістичний «глухий кут».
Приклад: для виробництва, яке працює на експорт, треба привезти сировину з-за кордону, тут виготовити продукцію, а потім знову відвезти її на кордон. Логістичні витрати роблять таку продукцію неконкурентною, – зазначив голова ДОР.

Відобразилась війна і на аграрній сфері. Синельниківський район, що межує із Донецькою та Запорізькою областями, починає відчувати проблеми із засіванням земель, адже фермери не хочуть ризикувати коштами. Відповідно , це зменшує урожай, затримує виплати пайщикам, послаблює аграрний потенціал регіону та економіку в цілому.
Плюс і мінна небезпека на полях.
Не обійшлося і без міграції людей. Багато виїжджають, втрачаються і мешканці, і фахівці.

Таким чином, існуючі виклики вимагають плану, який допоможе відновити втрати від війни.
Микола Лукашук пише:

«Стратегія розвитку регіону – це план для людей, які хочуть повернутися до своїх домівок. Наприклад, якщо не буде стратегії відбудови Нікополя, навіщо меканцям повертатися?
Нам потрібна довгострокова візія. Як виглядатиме регіон через 5 років? Що робити, якщо війна триватиме? Яку роль Дніпропетровщина буде відігравати на мапі України? Якою має бути економіка регіону і який профіль буде у нас протягом наступних 10 років? Які стимули та моделі зростання економіки застосовувати тощо.»
Стратегія має також і презентувати Дніпропетровщину іноземним партнерам з привабливого боку.
Стратегія розвитку Дніпропетровщини ґрунтується на принципах стійкості.
Ми робимо все, щоб з обласного бюджету підтримувати Сили Оборони, внутрішньо переміщених осіб, забезпечити стабільну роботу критичної інфраструктури, щоб була вода, тепло. Забезпечення децентралізації енергосистеми є важливим завданням. Запланували добудову, відновлення зруйнованих будівель і ще багато чого.

Коли Стратегія розвитку області буде готова, ми її презентуємо», – пообіцяв голова ДОР.

Дніпровські