ЕКСКЛЮЗИВ Менше ліцеїв, більше ПТУ: як у Дніпрі проходить реформа профільної освіти

30 січня 2025 р. 10:05

30 січня 2025 р. 10:05

Вже зовсім скоро тисячі шкіл по всій країні не будуть набирати десяті класи. А ще у старшій школі буде суттєво скорочена кількість обов’язкових предметів. Все це є наслідком великої реформи. Як саме вона впроваджується у Дніпрі та шо думають мешканці міста з цього приводу, дізнавалась журналістка видання «Наше місто».

На паралелі мають бути 100 дітей

З 2027 року запроваджується трирічна профільна середня освіта (10-12 класи) за двома напрямками. Академічним, що передбачає орієнтацію на продовження навчання в ЗВО, та професійним – його метою є здобуття професії після 9 класу у коледжі чи ПТУ. У Дніпрі відбулися громадські обговорення реформи профільної середньої освіти. На заході були присутні столичні гості та освітяни зі всієї Дніпропетровщини.

– З 1 січня 2027 року реформа, яка має назву «Нова українська школа», має перейти на етап старшої школи, – зазначив  Дмитро Завгородній, заступник міністра МОН з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій та цифровізації. – Саме тоді діти, які зараз навчаються за новими стандартами, підуть у 10 клас. Реформа передбачає перехід на трирічну старшу школу, також має відбутися багато організаційних змін. Ми передбачили 100 дітей на одній паралелі у кожному закладі освіти, де будуть навчатися десяти-дванадцятикласники. Вони можуть бути об’єднані у три або чотири класи. Це означає, що тисячі шкіл по всій країні не будуть набирати дітей у десяті класи. Замість цього будуть профільні школи, які зможуть реалізувати таку концепцію.

Міністерство освіти та науки  1 вересня 2025 року запустить дворічний «пілот» старшої школи . У межах цього проєкту будуть апробовані нові програми та всі організаційні зміни для того, щоб дитина мала вибір предметів і курсів у межах різних профілів. Це набагато складніша робота, ніж у базовій школі, де створюється одна програма для всіх дітей. Для старшої школи необхідно розробити набагато більше курсів і програм, підготувати більше вчителів, які мають бути готові до викладання по-новому.

– Профілі можуть бути дуже різноманітними, – додав Дмитро Завгородній.  – Їх умовно поділяють на три великі кластери: STEM (від англійських слів Science-наука, Technolog – технологія, Engineering-інженерія,  Mathematics – математика – Авт.), мовний ( або мовно-літературний) та соціо-гуманітарний ( або економічно-соціологічний). Усередині цих кластерів заклади освіти можуть створювати власні профілі. Вони можуть бути як монотематичними, наприклад, математичний клас чи фізичний клас, так і комбінованими, наприклад, біотехнологічний профіль, що включає інформатику, біологію, хімію та фізику.

Після 9 класу половина учнів мають йти в коледжі

Однак у багатьох громадах, особливо в малих, немає достатньої кількості дітей шкільного віку для створення окремого ліцею. У таких випадках громади об’єднуватимуть ресурси або організовуватимуть підвезення дітей до шкіл в інші громади. Представники місцевого самоврядування організовуватимуть транспорт або забезпечуватимуть проживання дітей у гуртожитках для отримання якісної освіти. Також, за словами замміністра, МОН щороку виділяє кошти на навчання вчителів, підвищення їхньої кваліфікації, а також на оновлення матеріально-технічної бази шкіл. Передбачається, що зменшення кількості шкіл, які надають повну середню освіту, буде сприяти концентрації вчителів та ресурсів в одному місці. Це допоможе створити якісні умови для навчання.

– Сьогодні на Дніпропетровщині вже сформований 161 академічний ліцей, де мають навчатись діти, починаючи з 10 класу, – розповіла Ірина Грицай, заступниця начальника Дніпропетровської обласної військової адміністрації. – Відповідні рішення були прийняті на сесіях у територіальних громадах. Звісно, можливі зміни кількості таких ліцеїв до 2027 року. Тому що йде війна, кількість дітей змінюється. Доволі гостро по області стоїть питання підвозу дітей до ліцеїв. Ми вже отримали для цього 40 автобусів, наступного року теж розраховуємо на державну субвенцію. Також завдяки такій субвенції у співфінансуванні з місцевими громадами до 2027 року відбудеться переоснащення кабінетів для занять ліцеїстів.

Така реформа також вирішує конфлікт інтересів. Справа в тім, що школи, в яких  діти навчаються до 11 класу, часто не зацікавлені в тому, щоб мотивувати учнів після 9 класу переходити до інших закладів освіти. Тепер же школярі матимуть можливість вибору між професійними коледжами та академічними ліцеями, що збагатить їхній досвід і забезпечить кращу профорієнтацію. Школи мають допомагати молодим людям робити вибір майбутньої професії. Сьогодні країна не може собі дозволити вкладати кошти в освіту людей, які в майбутньому не будуть працювати за спеціальністю. Окрім того ринок праці змінюється під впливом війни. Тож держава має формувати запит на спеціальності, необхідні для відбудови країни. А ще 11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС, частиною якого планує стати Україна. Наприклад, у таких країнах як Німеччина та Австрія 60-70% учнів йдуть у коледжі і до університетів не вступають.

– Триває війна, тож для нас важливо знати, в яких умовах люди на місцях будуть будувати мережу академічних ліцеїв, – підкреслює Валентина Полторак, менеджерка проєкту DECIDE. – Стратегія реформи розрахована до 2033 року. Саме до цього часу мають бути створені академічні ліцеї та оновлені професійні коледжі. Оскільки, яка відомо, уряд сподівається на те, що понад 50% дітей будуть обирати професійну освіту. Ми провели опитування і виявили, що цю реформу підтримують понад 60% батьків. А біля 80% дітей готові їздити на відстань понад 30 кілометрів для того, щоб навчатись у сучасних школах і обирати цікаві для них предмети. На Дніпропетровщині таких дітей понад 90%.

«Майстерня верстатів» дає престижну професію

У дніпровському ПТУ№ 2 реформа профільної освіти вже несеться, як то кажуть, повним ходом. Завдяки меморандуму між Дніпровською міською радою  та компанією «Інтерпайп» тут створений навчально-практичний центр «Майстерня верстатів».

– Дуже радіємо тому, що в нас з’явився новий освітній простір, завдяки якому маємо можливості для проєктного навчання, – розповідає Інеса Мазур, в.о. директора ПТУ№ 2.  – Готуємо спеціалістів за професією «Оператор верстатів з програмним керуванням». Зараз на всіх підприємствах – металургійних, деревообробних, поліграфічних  – використовується програмне керування верстатів та іншого обладнання. Тому в нас спроєктували таку майстерню, визначили той технологічний процес, який буде тут виконуватися.

Головна перевага цього проєкту полягає в тому, що він має цикл завершеності. Тобто школярі не будуть стояти на роздоріжжі під час вибору свого майбутнього. Учні можуть відвідувати такі майстерні, як у ПТУ№ 2, а потім робити свій свідомий вибір. Це може бути під час уроків з технологій або роботи гуртків. Тут вони дізнаються, що робітничі професії теж можуть бути престижними і гарно оплачуватися.

–  Якщо школа не може зорієнтувати дитину на вибір професії, це роблять такі навчально-практичні центри, як наш, – наголошує Інеса  Мазур. – Вони можуть створюватися у різний спосіб. Головне, що ця екосистема розвивається. Ми заводимо у державу робітничі професії з перспективою розвитку та розбудови самої держави. Тому що добре розуміємо, що в умовах війни витрачати кошти на професії, які непотрібні, не є рентабельним.

У 10 класах буде лише 7 обов’язкових предметів

Декілька тижнів тому в інформаційному просторі з’явилась ще одна новина, яка стосується реформи профільної школи. Згідно з розпорядженням МОН, з 2027 року у школах приберуть частину  предметів.  Кількість обов’язкових предметів поступово скоротиться, щоб звільнити час для поглибленого вивчення профільних дисциплін і курсів за вибором.  Обов’язковими залишаться предмети, що стосуються вивчення української мови та літератури, історії України, англійської мови, математики, фізичної культури та “Захисту України”. 10 клас буде адаптаційним, щоб учні могли змінити профіль у разі потреби. Кількість вибіркових предметів збільшуватиметься до 12 класу, тоді як обов’язкових — зменшуватиметься. Ця новина викликала жваве обговорення у соцмережах. Наприклад, голова Дніпропетровської обласної ради Микола Лукашук вважає відмову від точних та природничих наук  стратегічною помилкою. Про це він написав на своїй сторінці у фейсбуці .

– На перший погляд, це прогресивний підхід: індивідуальні вектори навчання, можливості для учнів обирати те, що їх справді цікавить, більше мотивації в навчанні, – зазначає Микола Лукашук. – Але, якщо подивитися глибше, виникають питання, на які МОН не дає чітких відповідей. Світ, в якому ми живемо, розвивається з шаленою швидкістю. Штучний інтелект, відновлювальна енергетика, біотехнології, генетика, біоінженерія, вирощування органів, фармацевтика, нанотехнології, космічні технології, Старлінки, дрони стають частиною нашого сьогодення. Відмова від обов’язкового вивчення точних наук у старшій школі – це не просто зміна навчального плану, це стратегічне рішення. Воно визначить, чи зможе Україна залишатися конкурентною у глобальному світі. Як наслідок – ми ризикуємо отримати вагомі негативні наслідки. По-перше, зниження загального рівня освіти. Наукова грамотність є базою для розвитку критичного мислення, аналізу даних і розуміння законів природи. Без фундаментальних знань про навколишній світ молодь може втратити здатність адаптуватися до технологічних змін. По-друге, виникне ще більший  освітній дисбаланс між містами й селами. У великих містах учні мають можливість обирати профілі, займатися з репетиторами чи на додаткових курсах. Але, що робити школярам із сіл та маленьких міст, де може бути доступний лише один профіль? Різниця в якості освіти між селом і містом лише поглибиться. По-третє, втрата кваліфікованих кадрів. Що буде з вчителями фізики, хімії та біології, географії, якщо їхні предмети стануть не обов’язковими?  Наостанок – ризик для наукового та технологічного потенціалу країни. Так, є деякі переваги. Реформа передбачає створення профільних ліцеїв із поглибленим вивченням предметів. Це дасть можливість талановитим дітям отримати якісну освіту в обраному напрямку. Але чи достатньо цього, щоб компенсувати втрачені базові знання для більшості? І вся ця реформа – під час шаленої міграції населення, війни, браку фахівців, низьких заробітних плат у педагогів.

Дехто з користувачів соцмереж підтримує таку думку. І бачить у скороченні обов’язкових предметів загрозу майбутньому інтелектуальному потенціалу України.

– Країні потрібні раби!  – пише Олена Швець  у  коментарі до посту Миколи Лукашука. –  Особливо коли з 2014 року на війні загинула така кількість чоловіків, цвіт нації, люди масово виїхали за кордон. Освіта в такий час, особливо після війни, повинна навпаки бути конкретно сильною. Фізика? Хімія? Що не так з цими базовими науками? Не можу повірити, що досі в уряді є свідомі особи, які тягнуть країну у прірву, прямісінько в деградацію. Повернути з-за кордону людей? Чим? Такими реформами це нереально, на жаль.

Але, водночас є й ті, хто підтримує таке реформування старшої школи. І справедливо наголошує на тому, що вивчати потрохи все – це все одно, що як слід не вивчати нічого.

– Всі ці предмети (фізика, хімія, біологія – Авт.) викладаються до 10 класу, – пише у своєму коментарі Олена Хуторна. –  Далі, якщо школяр не планує пов’язувати своє майбутнє з професією, де потрібні ці природничі науки, навіщо йому витрачати час у школі на них. Краще вивчити, наприклад, додаткову іноземну мови чи ще якийсь предмет, що дійсно потім знадобиться для професійного зростання. Перші 9 років навчання у школі більш ніж достатньо, щоб здобути базові, загальні знання та навички, розвинути критичне мислення, різні компетенції і ще багато чого. Далі треба відточувати вже те, що дійсно знадобиться для людини, як професіонала у тій чи іншій галузі. І якщо для цього потрібні точні та природничі науки, то акцент робити на них, якщо поглиблене знання мов, історії, літератури – займатися ними. А не всього потрошку, у підсумку – перевантажені школярі, знань нуль і повна байдужість до подальшого навчання. Це ще совкове мислення, коли треба знати все. Та коли дитина не вступила в виш, то все, то нікчема. Нам зараз, як ніколи, не вистачає професіоналів вузького кола. Робочих професій. Так, згодна, що світ, технології змінюється. То треба робити зміни й у професійних коледжах, технікумах. Щоб діти, котрі закінчують 9 класів та не бажають вчитися у школі далі, мали можливість надбати сучасну професію не по підручниках та лекціях совка, а з урахуванням усіх змін у суспільстві.

WOW Фізика – це круто!

До речі, вивчати ті науки, які ваблять до себе старшокласників, вони вже сьогодні можуть не тільки у ліцеях. ЗВО поступово підключаються до цього процесу, тож є надія, що реформування буде рухатись саме таким перспективним шляхом.

– Освітня система потребує змін, швидкість яких обумовлена динамікою процесів на світових високотехнологічних ринках,  – впевнений Олександр Азюковський, ректор НТУ «Дніпровська політехніка». –  Університети вже сьогодні знаходяться у взаємодії зі світовим освітнім простором, бо наші випускники реалізують сучасні технології виробництва та удосконалюють їх. Вже сьогодні є багато проєктів, що здійснюють не просто популяризацію, а навчання інженерним дисциплінам. Наприклад, проєкт WOW Фізика, що реалізується спільно з соціально відповідальним бізнесом та НТУ “Дніпровська політехніка”.

Завдяки цьому проєкту школярі по суботах можуть відвідувати заняття у «Дніпровській політехніці». Відомо, що фізика є однією з базових дисциплін інженерів технічних спеціальностей, тож інтерес до фізики цілком можна зробити містком до майбутньої професії. Під час зустрічей в межах проєкту його учасники також знайомляться з професіями технічної сфери. Наприклад, такими як  мехатронік, електромеханік, енергоаудитор. Вони зараз  є достатньо затребуваними на ринку праці. Всю інформацію про проєкт WOW Фізика можна знайти за посиланням .

Фото Валерія Кравченка, Володимира Федорищева та з відкритих джерел.

Нагадаємо, раніше ми писали про те, що у Дніпрі школярі будуть навчатись 12 років.

Дніпровські