ЕКСКЛЮЗИВ Мелор Назаров: Архітектура Дніпра – справа поколінь

23 березня 2025 р. 12:24

23 березня 2025 р. 12:24

Про улюблену альма-матер та її місце в сучасній архітектурній культурі, про виклики міста, ідеї відбудови та спільноту, яка формує майбутнє — журналістам “Наше місто” розповів представник молодої плеяди випускників школи архітектури ПДАБА Мелор Назаров.

Між традицією і технологіями: як змінюється архітектурна школа

Мелор Назаров закінчив Придніпровську державну академію будівництва та архітектури у 2007 році. З того часу, каже, навчальний заклад змінився, але основа залишилася: сильна школа, викладачі-практики і міцний зв’язок із містом.

– У нас були легенди. Наприклад, Валерій Славінський, який створював ключові об’єкти міста. Або мій науковий керівник Анна Пестрікова, яка вже тоді інтегрувала в навчання європейські норми.

Назаров із повагою згадує науковців, які досліджують регіональну архітектуру. Наприклад, зірку академії Сергія Ревського, який сформулював поняття “катеринославський цегляний стиль” – унікальний напрям цегляної архітектури кінця XIX століття. Його прикметами є філігранна робота з червоною цеглою, декоративні півколони, орнаментика – і все це без штукатурки, лише на фактурі самого матеріалу. Багато таких будинків збереглися в районах Барикадної, Старокозацької та Виконкомііської.

Зв’язок з альма-матер Назаров підтримує і сьогодні.

– Я не є частиною викладацького складу, – говорить мій співрозмовник, – але постійно спілкуюся з випускниками, які приходять на стажування. Бачу їхній рівень. Це дуже якісна підготовка. Сьогодні у студентів є доступ до технологій, які були недоступні в мої часи.

Особливо важливим пан Мелор вважає залученість викладачів у реальні проєкти.

– Це не теоретики, відірвані від життя. Вони працюють з містом. До прикладу Сергій Полюшкін (доцент кафедри дизайну і архітектури. – Авт.) бере участь у створенні нових парків, зокрема – у реконцепції парку Пісаржевського.

Декан архітектурного факультету Олександр Харлан, відомий фахівець у сфері охорони культурної спадщини, очолює українське представництво CAMPUS UNESCO. Це освітня ініціатива, що поєднує архітектуру, урбаністику та глобальні цінності сталого розвитку.

Про заплановане і важливе

Однією зі значущих ініціатив, над якими працював Мелор Назаров з колегами, був масштабний пілотний проєкт “система 112” для Державної служби з надзвичайних ситуацій. Ідея мала стати основою для системи безпеки, що будувалася б на базі ДСНС.

– На жаль, проєкт був заморожений. Причина – відсутність належної комунікації між міністерствами.

Натомість команда Назарова долучилась до розробки системи оповіщення в Харківській області. Проєкт перебуває на стадії коригування, і, ймовірно, буде втілений в життя у найближчі роки.

– Це критично важливі проєкти, які стосуються безпеки громадян. Сподіваюся, з часом усі вони будуть реалізовані, – сподівається архітектор.

Післявоєнна відбудова: як не повернутися в минуле

Серед тем, які звучать дедалі частіше в архітектурному середовищі, – питання післявоєнної відбудови. Мелор Назаров визнає: це виклик, який не має універсальних рішень.

– Я колись озвучував ідею клубних кварталів (Концепція малоповерхових багатоквартирних будинків, – Авт.). Наприклад, в Нікополі це можливо, бо ми розуміємо, чим менше місто, тим менше воно потребує багатоповерхової забудови. Там комфортне життя можна забезпечити із середньою та малоповерховою забудовою. Але це лише одна з можливостей. Це дуже складне і системне питання, яке потребує аналізу та узгоджених дій. І зараз багато архітекторів працює над тим, як відбудовувати зруйновані міста, які пріоритети при відбудові.

Приклад малоповерхівки. Фото з Фейсбук-сторінки Мелора Назарова.

Архітектор наголошує: більшість українських міст сформовані в радянські часи й не орієнтувалися на людину.

– Це були індустріальні центри з проєктами під економічні й промислові задачі держави. Міста, які були орієнтовані на радянські цінності. Сьогодні ж у пріоритеті — комфортне життя людей. І відбудова має стати не відтворенням старого, а переосмисленням простору. Над цим питанням зараз працює багато архітекторів. Не може вирішувати одна чи дві людини, як повинно відбуватися відновлення і розбудова міст після війни, – вважає пан Мелор.

Місто викликів і можливостей

Джерелом натхнення для пана Мелора завжди було рідне місто.

– Великий прорив у Дніпрі стався, коли головним архітектором став Дмитро Волик — випускник ПДАБА. Завдяки йому й міській владі Дніпро почав рухатися в бік сучасного дизайну міського простору. Це і нові тротуари, і велодоріжки, і норми паркування — усе те, чого раніше не було.

Дніпро – непросте місто для архітектора. Перепади рельєфу, слабкі ґрунти, наслідки хаотичної забудови 90-х.

– У нас перепад висот між центральним холмом та центральною частиною міста – до 70 метрів. А ще комунікації, просадки, незаконне будівництво. Все це ускладнює життя архітекторам і владі.

Втім, Назаров бачить і інше – історію, що потребує збереження. До речі, саме це питання він досліджував в своїй магістерській роботі.

– Вона була присвячена формуванню композиції в умовах історичної забудови. Ми з Анною Пестріковою отримали за неї диплом першого ступеня й премію Спілки архітекторів України.

Розташування нових об’єктів в контексті історичної забудови – це обов’язковий розділ проектної документації для будівництва в історичному ареалі міста Дніпра. Це науковий розділ, який стосується принципів як будувати, яка має бути висота, як зробити правильно, щоб новобудова органічно сприймалася в умовах історичної забудови. І основою для цього стала та робота, яку ми розробляли з моїм науковим керівником.

– Особисто я дуже вдячна вам за реставрацію історичної пам’ятки – Будинку губернатора, в якому зараз розташований Музей історії Дніпра.

До речі, ви автор стількох відомих і успішних проєктів. Який з них ви вважаєте найкращим?

– Напевно, він ще не реалізований.

– Успіхів!

Дніпровські