Як пташки “Щедрика” закривають небо на Покровському напрямку

03 квітня 2025 р. 13:20

03 квітня 2025 р. 13:20

Дрони стали визначальним фактором у війні після 2022 року, заклавши основу для нового виду військ і кардинально змінивши ситуацію на полі бою. Якщо раніше безпілотні апарати були на рівні нішевої технології, що використовувалась ентузіастами та активістами, то зараз без дронів-розвідників, ударних апаратів, бомбардувальників та винищувачів FPV не обходиться жоден підрозділ Збройних Сил України.

Військова стратегія за останні два роки розвивалася неймовірно швидко, і вже не залишалося сумнівів — необхідно створювати спеціалізовані підрозділи з операторами дронів і їх координаторами під керівництвом окремих командирів.

Зараз це вже дійшло до створення окремих полків та бригад безпілотних систем, що включають тисячі людей. Ще нещодавно поодинокі оператори безпілотників стали частиною нового роду військ, здатного змінити хід бойових дій.

Журналістка газети “Степової зорі” та сайту Петропавлівка.City вирушає на Донеччину, аби побачити, як влаштований та як працює 2 батальйон «Щедрик» 411 окремого полку безпілотних систем “Яструби”.

Командир Стіч: Починали з аеророзвідки

Іван, позивний Стіч — командир 2 батальйону 411 окремого полку безпілотних систем «Яструби». Він стояв у витоків народження підрозділу “Щедрик”.

До повномасштабної війни Іван був менеджером проєктів у сфері роботизації та штучного інтелекту.

- Займався хай-теком — були проєкти і свої, і на когось працювали. В армію пішов із самого початку повномасштабної війни — 24 лютого 2022 року. Спочатку був сапером, а потім так склалося, що прийшов до безпілотних систем.

Автор: Ірина СИТНІК

У сапери Іван потрапив випадково.

- Коли прийшов до Солом'янського РТЦК у Києві, де набирали людей. Черга була величезна — я не знаю, десь 300 людей, вона займала весь парк. Я вже розумів, що доведеться стояти 10 годин. І тут виходить мій знайомий у «пікселі» й каже: «А я тут командир інженерно-саперного взводу. Пішли до мене!» Я відповів: «Все, ходімо!» Чергу можна було не стояти, мене одразу записали.

Так Іван став захисником України. Брав участь у Київській операції, потім у Харківській, де вперше дізнався про безпілотні системи Mavic.

- На той момент це була зовсім незрозуміла річ. Навіщо він? Як його використовувати? Але потроху ми почали займатися аеророзвідкою — паралельно із саперною справою. Поки це стало нашою основною роботою.

Згодом було створено перший у ЗСУ спеціалізований підрозділ безпілотних систем — 411 окремий батальйон «Яструби», куди запросили Івана.

- До повномасштабної війни дрони використовувалися або для власного задоволення — просто політати, або для зйомки фото і відео з висоти. Я сам дізнався, що дрони застосовують для розвідки та підтримки піхоти лише в середині березня 2022 року. Це було дуже круто, але ми тоді були саперами і дрони нам особливо не були потрібні. Пізніше ми намагалися використовувати їх у саперній справі — шукали мінні поля, перевіряли, чи наші міни залишилися на місці тощо. А потім справа все більше розвивалася. Навіть пробували щось скидати з дрона Mavic.

Перші Mavic на фронті з'явилися завдяки українським волонтерам.

- Чесно скажу, перший Mavic ми обміняли. Нам його дали волонтери, але ми не знали, як його застосовувати, і обміняли на прилад нічного бачення для саперів, які виходили в «сіряк». Тоді це було очевидне рішення, тому що ми розуміли, як працювати з приладом нічного бачення, а з дроном — ні.

Автор: Petropavlivka.City

411 окремий батальйон масове застосування дронів розпочав у 2022 році, зокрема в аеророзвідці. До скидів з Mavic дійшли в кінці літа. Уперше про FPV стало відомо тільки восени 2022-го.

- Це було нове і цікаве, це теж хай-тек (споріднене мені). Коли ми показали свою спроможність, командування батальйону — тоді це був 130-й батальйон ТрО — вирішило розвивати цей напрямок. Ми забрали частину людей із саперного взводу і почали літати постійно. Це зовсім новий рівень ситуаційної обізнаності переднього краю, коли у тебе постійно є дрон, який дає картинку. Ми працювали щодня, бо тоді нічних Mavic ще не було. Вдень ми постійно передавали зображення — це допомагало ухвалювати правильні рішення та коригувати артилерію.

Mavic 3 тоді став еталоном дронів: пташка, яка є основою якісної аеророзвідки. 2023 року Mavic'и почали надходити масово від Міноборони.

Як зародився підрозділ “Щедрик”

Коли сапери почали літати на Mavic. Командування 130-го батальйону побачило в цьому сенс і прийняло рішення сформувати зведений взвод. Восени 2022 року почав формуватися 411-й окремий батальйон безпілотних систем «Яструби».

- До нас приєдналися сапери та піхота — ті, хто хотів і міг працювати з дронами. Нам передали взвод тактичних БПЛА, який ми укомплектували. Це був перший взвод у 411-му батальйоні, що розпочав роботу. Згодом батальйон розширили, додали ударні роти. Наш взвод трансформувався в першу роту ударних БПЛА. Ми набрали людей, опанували нові засоби — літакові бомбардувальники, важкі мультироторні дрони та FPV. Повний спектр ударних БПЛА для фронту.

Автор: Petropavlivka.City

Наразі 411 батальйон розширили до окремого полку безпілотних систем «Яструби». А роту Івана, яка вже тоді мала неофіційну назву «Щедрик», розширили до батальйону.

«Щедрик» має символічне значення

Коли обирали назву підрозділу, головними критеріями були: вона має бути українською, знайомою та цікавою. Тож «Щедрик» має два значення. По-перше, це пташка — жовтий кумедний горобець. По-друге, це найвідоміша українська пісня, створена композитором Миколою Леонтовичем.

- Ми працюємо з БПЛА — це і є наші пташки. Останній рік ми працюємо на Покровському напрямку, а «Щедрик» був написаний саме в Покровську. Тому ця назва дуже символічна, — говорить командир Стіч.

Автор: Ірина СИТНІК

Підрозділ «Щедрик» починався з 12 людей. Наразі в батальйоні сотні людей. Набір до зграї триває.

- Головний критерій відбору — адекватність. Нам все одно, ким людина була раніше і як до нас потрапила. Але якщо вона адекватна, хоче і може — ми її беремо. У “Щедрику” є чоловіки і жінки, молоді й старші. Є люди з інвалідністю, є спортсмени, будівельники, різноробочі, директори компаній і власники бізнесу. Також є творчі люди — музиканти, фотографи, — розповідає командир Стіч.

Поляк: Наша місія - допомагати піхоті

Михайло до війни викладав польську мову, тож ставши військовослужбовцем лишив собі позивний Поляк. Зараз він командир відділення роти FPV у 2 батальйоні «Щедрик».

У підрозділі всі проходять первинне навчання в FPV-майстерні, перш ніж почати працювати з БПЛА.

- Там ми навчаємо всьому необхідному: як працює дрон, з чого він складається, що знаходиться всередині. Після такого вступного навчання людина потрапляє у бойовий екіпаж і виконує бойові завдання на фронті. Наш підрозділ має справу з особливими завданнями. Головне з яких – це долетіти до цілі та знищити ворога, - пояснює Поляк.

Автор: Ірина СИТНІК

FPV-дрони передусім застосовуються для ураження піхотинців, малих мобільних груп, які пересуваються на мотоциклах, квадроциклах, багі.

- Ми також працюємо по броньованій техніці. Рік тому, коли ми ще не отримували достатньо військової допомоги, FPV-дрони стали одним із найефективніших засобів ураження ворожої бронетехніки. І це триває досі, хоча стає складніше, але ми знаходимо шляхи для виконання своїх завдань. Одна з найважливіших наших місій – допомагати піхоті, знищуючи штурмові групи ворога ще на підходах до наших позицій.

Прокачка БПЛА: Фрост та Окіч

Без спеціальної підготовки, або прокачки безпілотні літальні апарати в небо не полетять. Нам вдалося побувати у майстерні FPV 2 батальйону «Щедрик». Тут проходять перевірку та підготовку до бойової роботи ось такі маленькі “пташки”.

- Усі дрони тестуємо на всі їхні функції, перепрошиваємо і потім віддаємо вже на бойову роботу, - говорить захисник з позивним Окіч.

Автор: Ірина СИТНІК

У цій невеличкій тестувальні працюють фахівці 411 полку безпілотних систем «Яструби» Окіч і Фрост.

Окіч - до війни працював концертним звукорежисером, нині тестує дрони.

Фрост перевівся з іншого напрямку – з артилерії Збройних сил, де служив з 2020 року та зустрів повномасштабну війну. До війни працював в сервісному центрі.

Дрони – це нове озброєння ЗСУ. При отримані поставки дронів від держави чи волонтерів техніку ще треба довести до бойової готовності. Батальйон “Щедрик” один з тих підрозділів, який має спеціалістів для цієї роботи. Тобто пілоту БПЛА не потрібно самостійно налаштовувати літальний апарат.

- Усі БПЛА проходять перепрошивку по польотному контролеру, модулях зв’язку, іноді ми щось міняємо, іноді доводиться взагалі розробляти щось нове. У нас є декілька міні-команд, і кожна займається своєю справою – можна сказати, це конвеєр, розподіл праці. У виробничих процесах це дуже важливо, - говорить Фрост.

Автор: Ірина СИТНІК

Чи працюють усі функції, чи коректно налаштовані антени, чи справний двигун, чи не має браку в дроні - все це виявляють у цій майстерні.

- Насправді дуже велика кількість браку. Наприклад, у партії з 10 дронів один може бути несправним. Тому за цим треба дуже серйозно слідкувати. Ми не можемо дозволити, аби екіпаж на бойових виїздах опинився в ситуації, коли, дрон із боєприпасом, із детонатором рветься в іншу сторону, падає, вибухає, при цьому руйнує якусь конструкцію, з якої він злітав. А найстрашніше – це поранення наших людей, які працюють з ними. Тому за цим треба дуже-дуже сильно слідкувати. Саме цим ми і займаємось, - говорить Окіч.

Окіч і Фрост демонструють як відбувається перевірка польоту. Встановлюють FPV-дрон на спеціальний тренажер і запускають.

- Канали перевірені, потужність є, режими є. Чекаємо ініціацію… Можемо спробувати запустити… Трошки зриває, є вольтаж. Тепер тестуємо систему ініціації боєприпасу – це одна з найбільш критичних деталей. Вона має працювати чітко, без збоїв. Ми не можемо допустити, щоб щось не спрацювало, - озвучують свою роботу хлопці.

Автор: Ірина СИТНІК

Залежно від моделі БПЛА, рамки, пропелерів, розмірів, але в середньому перевірка одного дрону займає до п’яти хвилин.

- Якщо говорити про перепрошивку і підготовку, то це різні випадки. Іноді, аби перепрошити дрон, треба розібрати пів корпусу – це займає хвилин 30. Але в середньому прошивка триває 3 хвилини, - пояснює Окіч.

За один день у майстерні готують до бою 80-100 дронів. Хлопці зізнаються, що техніки ніколи не буває достатньо. Поставки дуже відрізняються, але зазвичай масові поставки надходять від держави. Тоді творчої роботи додається.

- У нас тут усі творчі люди і в кожного своя робота. Коли все налагоджено, коли кожен займається своєю справою, то це цікава робота.

Автор: Petropavlivka.City

Максим: Технічне обслуговування БПЛА - великий шмат роботи

У команді майстрів, які налаштовують дрони до бойової готовності і Максим (позивний Гном). У підрозділі “Щедрик” з 2023 року. Починав як пілот FPV. Згодом, стала потреба ремонтувати та готувати дрони, тож Максим, маючи технічні та технологічні здібності почав розбирати, прошивати, паяти…

- Це великий і вагомий шматок роботи, який зазвичай екіпаж виконує між основними завданнями. Тобто у них є основна робота, а між цими завданнями вони змушені займатися технічними питаннями. Це складно, особливо коли людей стає більше. Цей процес має бути уніфікованим, поставленим на конвеєр, щоб усе було швидко, чітко й організовано. Коли вночі, замість того щоб поспати, бо вже не спав нормально декілька днів, треба заряджати батареї, ремонтувати, перепрошивати – у людини фактично не залишається власного часу. Саме тому створили окрему технічну групу, яка закриває усі технічні моменти.

Автор: Ірина СИТНІК

Поки техніки налагоджують роботу БПЛА, екіпажі готуються до виконання завдань.

Екіпажі “Щедрика”

2 батальйон “Щедрик” має власну розвідку — це основа роботи. Має важкі ударні системи — літакові бомбардувальники та мультироторні бомбери. Має FPV-дрони, які працюють як по наземних так і по повітряних цілях.

- Ми можемо повністю закривати завдання на напрямку — наприклад, на Донецькому, — пояснює командир батальйону.

Автор: Petropavlivka.City

Екіпаж складається з трьох-чотирьох осіб, які розподіляють всі обов’язки між собою.

- Якщо у когось є водійське посвідчення — він відповідає за транспорт. Якщо людина найкраще орієнтується на мапах — вона штурман. Якщо найкраще літає — пілот. Але всі повинні вміти робити все. Ситуації бувають непередбачувані, хтось може захворіти або бути пораненим — і його треба підмінити.

Кожен боєць має право на вибір, самі обирають, де вони хочуть служити. З'ясовують усе під час першої співбесіди.

- Одне з основних питань: «Ким ти себе бачиш у нас?». Хтось каже: «Я хочу на FPV, це модно й сучасно». Хтось каже: «Я хочу літати на літаках. Чим більший літак, чим вище і довше він летить — тим краще». А хтось каже: «Я хочу скидати великі бомби». Коли людям цікаво, вони розвиваються, покращують процеси, пропонують нові рішення, — говорить командир 2 батальйону Іван.

Коли визначені пріоритети та цілі, можна ворога нищити. Завдань у екіпажів “Щедрика” чимало.

Автор: Ірина СИТНІК

Одне з дуже ефективних, але не супермедійних завдань, важка, монотонна, щоденна робота — встановлювати дронами мінні поля.

- Я був сапером, розумію, що таке взяти міни і піти в сіру зону мінувати. Це мій досвід дворічної давнини, коли не було дронів, коли не було коригування з дронів. Тобто ти вийшов, тихенько десь у посадці поставив ці міни, прикопав на дорозі — і все, повернувся. А зараз це так не працює. Над тобою завжди висить дрон з тепловою камерою, і тебе вночі бачать. Сапери стали нести відчутні втрати. Тому немає сенсу, щоб це робили люди.

Іван пояснює, що сапер не має можливості взяти із собою багато мін. Людина може нести нормально 20-30 кілограмів, а це не так вже й багато. А один екіпаж з важким мультироторним бомбером, який займається мінуванням, об'єктивно заміняє взвод чи роту саперів по мінуванню. Це дуже круто, бо ризик людських втрат мінімальний.

Автор: Petropavlivka.City

Щодо знищення піхотних цілей: точки накопичення особового складу ворога - бліндажі, будинки. Тут рахунок йде на сотні.

- Якщо казати про піхоту, то FPV-шники прямо займаються знищенням ворожої активності на напрямку.

А ще десятки підбитої або спаленої техніки, складів, РЕБів, супутникового зв'язку на рахунку кожного екіпажу БПЛА.

- Іноді робота на напрямку відчутна, тому що ми заходимо, замовник каже: у нас там щоденно рух піхоти такий, рух техніки такий. І за місяць руху більше немає, тому що наші FPV-шні екіпажі потужно працюють.

Автор: Petropavlivka.City

Архі: Дрони розвідують, мінують, знищують

Архі родом з Донецька. У мирному житті був архітектор, нині - заступник командира 2 батальйону "Щедрик» 411 окремого полку безпілотних систем "Яструби".

- На війні я з лютого 2022 року, пішов у перші хвилі під час повномасштабного вторгнення. Прийшов з піхотного батальйону. Зараз війна перетворилася на технологічну - на битву дронів. Але зауважу, що без піхоти, як і раніше, неможливо нічого. Ми робимо все, щоб піхоті було легше. Щоб не дати ворогу до неї наближатися, зав’язувати стрілецькі бої і максимально її убезпечувати, - говорить Архі.

Автор: Ірина СИТНІК

Ударний підрозділ, розвідувальний підрозділ, дистанційне мінування. Саме БПЛА дозволяють виявляти і знищувати. І намагаються зробити це ще до того, як ворог наблизиться.

- Мінування - це дуже важливий напрямок нашої роботи. І дуже ефективний. Якщо ж говорити про роботу на ураження, то тут важливіше не кількість, а ефект: працює це чи витрачаємо ресурси даремно? У нашому випадку – це точно працює. Ефект відчутний, ми постійно вдосконалюємось, - говорить Архі.

БПЛА - одна з пріоритетних цілей ворога

БПЛА-екіпажі теж відчувають на собі вогонь ворожої артилерії, вогонь ворожих дронів, є однією з пріоритетних цілей для ворога.

- Так, ми несемо технічні втрати, тому що найбільш небезпечна частина роботи — це заїзд і виїзд з позиції. Машина рухається по відкритій місцевості, її видно, вона гаряча і це ціль номер один для ворожих FPV. Ми намагаємося закривати автомобілі РЕБами, замовляємо від суміжників подавлення аби мінімізувати ризики. Але все одно ми відчуваємо вплив ворожих FPV. До наших машин долітають дрони, у нас є спалені машини від FPV. До того ж зараз використовуються дрони на оптоволокні проти яких РЕБ не діє взагалі.

Автор: Petropavlivka.City

Також працює ворожа артилерія по екіпажах.

- От буквально кілька днів тому нашу позицію важкого бомбера було знищено вогнем, скоріше за все, артилерією калібру 152. Повністю знищено все майно. Позиція знищена в нуль, вся техніка знищена в нуль. Дрон був у повітрі, тому теж втрачений. Екіпаж перебував в укритті, тому що ворожий дрон був у повітрі, відкопувалися 20 хвилин з підвалу. Знайшли суміжників поранених, вивезли їх. Тому так, ми відчуваємо втрати, тому що такі екіпажі є пріоритетною ціллю.

Спейс: Друга рота працює з дронами-камікадзе

Боєць Спейс наразі виконує обов’язки командира 2 роти 2 батальйону 411 окремого полку «Яструби». До повномасштабного вторгнення працював у сфері маркетингу, з IT-стартапами, мав невеличку власну агенцію. Нині його робочий інструмент — дрони-камікадзе.

- Я приєднався до сил оборони в перший день війни і воював майже рік, а потім приєднався до 411 батальйону, який зараз став полком. 411 окремий полк воює на всіх напрямках. Саме наш 2 батальйон — на Донецькому напрямку з осені 2023 року безперервно, зокрема і на Покровському напрямку. Моя рота займається FPV-камікадзе. Думаю, ви бачили багато відео в мережі, де дрон з аналоговим відео підлітає впритул до техніки, до ворога, і після цього картинка зникає. Це відбувається вибух, який завдає ураження, — говорить Спейс.

Автор: Ірина СИТНІК

Нищать ворога на фронті українські дрони

На початку повномасштабної війни БПЛА на фронті з’являлися лише поодиноко. Зараз дрони постачають тисячами, а то й сотнями тисяч. І це вже не лише волонтерська допомога, а й офіційне постачання від Міністерства оборони України. Українські дрони нищать ворога на фронті.

- У нашого підрозділу 100% дронів виготовлені в Україні. Це і літаки, і бомбери, і FPV. Індустрія в Україні, думаю, номер один у цьому напрямку. Є українські аналоги Mavic, але постає питання можливості масового виробництва якісного товару. Аналогічні засоби українські виробляються сотнями й тисячами штук, а їх треба десятки й сотні тисяч. Ми розуміємо, що якщо це бойовий дрон, то він одноразовий.

Автор: Petropavlivka.City

FPV-камікадзе вартує від 300 до 1000 доларів США. Є дрони-камікадзе за кілька сотень тисяч доларів, як от Deep Strike (далекобійні дрони, які б'ють вглиб території ворога) — це великий, дорогий літак-камікадзе, який несе великий бойовий комплект, але він одноразовий, бо запускається на певну ціль, яка може бути уражена. І тут вже треба думати, на що команда готова витрачати цей дрон.

- Коли FPV-екіпаж на чергуванні, у нього є боєкомплекти проти піхоти, техніки, броньованої техніки. Відповідно, яку ціль вони бачать, таке БК і використовують. Вони влучні й можуть вибрати, що краще застосувати в конкретній ситуації. Але коли ми говоримо про удари в глибину на десятки або сотні кілометрів, це має бути спланована операція. Потрібно чітко розуміти, по чому ти б’єш, чим ти б’єш, щоб був ефект.

Як дістати ворожу ціль, прорвати захист ППО та РЕБ. Виїзд екіпажу БПЛА на позиції — це ціла операція, в якій задіяно багато людей.

- Коли ми починаємо працювати, то спілкуємося з бригадами, які тримають передній край. Дізнаємося, що їм потрібно: домінувати в певній зоні, знищити укріплення, постійне FPV-покриття чи нанесення ударів по ворожій артилерії, аби вона не завдавала нашим шкоди. Це планування щоденної роботи. Визначається, які екіпажі працюватимуть у якій зоні, на яких засобах. Тому що екіпажі можуть працювати на важкому мультироторному бомбері або на літаку. Тож ми вирішуємо, які цілі важливіші, що є в наявности, яка техніка потрібна.

Автор: Ірина СИТНІК

У плануванні беруть участь розвідники, аналітики, дешифрувальники. До планування збирається інформація, обробляється, визначаються цілі, проводиться аналіз, що є пріоритетним. Далі дивляться погоду, тому що робота БПЛА дуже залежить від погодних умов. І лише потім визначається час операції.

- Наприклад, FPV-екіпажам кажуть: «Ваш напрямок — ось тут, у вас має бути killzone, тому що там ворог активно використовує логістику». Їхнє завдання — загасити цю логістику. Вони виходять, знаходять відповідні позиції і працюють. За цей період вони знищують стільки ворожої техніки та живої сили, що противник відмовляється від використання цього маршруту.

Автор: Petropavlivka.City

“Баба Яга” прилетіла

В Україні немає дрона з назвою містичної істоти «Баба Яга». Цим словом росіяни позначають цілий клас безпілотників-бомбардувальників, які виробляють різні компанії. Вони відрізняються технічними характеристиками та типами боєприпасів, які несуть. Однак усі вони мають одну спільну рису — здатність посеред ночі наводити на російських солдатів заціпенілий страх.

Ці великі квадрокоптери вражають і розмірами і завданнями, які виконують.

На озброєнні у підрозділів безпілотних літальних апаратів є потужні бомбардувальники: вампіри (Vampire), німезіси (Nemesis), хевішоти (Heavy Shot), кажани та перуни (Кажан та Перун) та інші безпілотні апарати українського виробництва.

- Великі БПЛА виконують логістичні функції, по суті, носять щось. А це «щось» — у середньому 15 кілограмів. Це може бути або пак води, або бомба.

Автор: Petropavlivka.City

Важкими мультироторними бомбардувальниками, перш за все, наносять ураження, бомблять, тому ці бомбардувальники так лякають ворога. Також ними мінують і доставляємо вантажі нашій піхоті на передньому краю, там, де небезпечно задіювати, наприклад, автомобіль.

- Можна було б машиною під'їхати до крайнього бліндажа і вивантажити там 1000 кілограмів вантажу, але, на 99%, ця машина не доїде. Тому наші екіпажі отримують вантажі і доставляють їх в необхідні місця.

Виглядають бомбери дуже потужно.

Керують БПЛА хлопці та дівчата

2 батальйон «Щедрик» досить різноманітний у плані бійців. Один з найпоказовіших у гендерній рівності, адже пілоти БПЛА тут і хлопці, і дівчата різного віку. Усі на рівні виконують бойові завдання.

- Дівчата є, від 20 до 53 років. Найбільше дівчат у мене в екіпажах FPV та літакової розвідки. Виконують абсолютно все, в тому числі бойові завдання. Є медикиня, психологиня, логістка, головна сержантка взводу. Для нас неважливо, чоловік це чи жінка — треба роботу робити.

Автор: Ірина СИТНІК

Харчування, медицина та робота з документами… Військові жінки зазначають, що зазвичай у ЗСУ їх беруть саме на такі посади. Лише з 2016 року жінкам дозволили обіймати складніші й відповідальніші посади в армії. Сьогодні жінкам значно простіше отримати право захищати країну та навіть обіймати такі посади, як операторки дронів.

- Мені не зрозуміла позиція деяких частин, де жінкам відмовляють в бойових посадах. Причому це позиція на рівні бригад. Так точно. У мене умова для будь-кого, кого ми беремо в батальйон: виконувати свою роботу. І жінки її виконують на високому рівні, одні з кращих як логісти, так і пілоти БПЛА, — говорить командир 2 батальйону “Щедрик” Іван.

Тетяна: БПЛА з перших днів війни стали очима багатьох підрозділів

Тетяна родом з Миколаївщини. У 2 батальйоні «Щедрик» вона - сержант з матеріального забезпечення, начальник групи логістики батальйону. Водить автомобіль ще з мирних часів, тож кермувати ввіреною автівкою не складає труднощів, як і сама логістика шляхами Донеччини.

- У чому особливість нашого батальйону? У нас всі добровільно мобілізувалися. У нас немає тих, кого привела ТЦК. Люди приходили самі й казали: «Я хочу мобілізуватися» і просилися йти служити саме до нас. Це чудова практика, - говорить Тетяна.

Автор: Ірина СИТНІК

Тетяна говорить відверто, що свого часу її до ЗСУ брати не хотіли, бо жінка. А от в підрозділ «Щедрик” взяли охоче.

- Мобілізувалася я у кінці 2022 року. Я пішла у військкомат у районі, де проживаю в Київській області. На мене подивилися, сказали: «Нам жінки не треба, ідіть поки. Ми жінок не мобілізуємо, якщо вони не військовозобов’язані». Тоді я поїхала на Миколаївщину, у своє рідне місто й там мобілізувалася, - розповідає Тетяна.

Тетяна опанувала навички пілота-оператора БПЛА-розвідника «Лелека». Менш ніж через півроку зустріла Івана, він якраз розвивав роту ударних БПЛА і запропонував їй посаду сержанта з матеріального забезпечення.

- У нашого підрозділу цікава доля – нас постійно «замовляють» цілими екіпажами: «Дайте екіпаж туди, дайте екіпаж туди». Бо дійсно ефективні – хлопці та дівчата з перших днів війни стали очима багатьох підрозділів. Починаючи з аеророзвідки «Мавіками», а зараз уже це великі серйозні дрони, - пояснює Тетяна.

Автор: Petropavlivka.City

Олена-Калина: “Я хотіла бути стрільцем”

Жінки одні з кращих пілотів БПЛА в 2 батальйоні “Щедрик”. Мотивацією стало те, що вони захищають країну на тих посадах, де хотіли.

Олена, позивний Калина - з Миколаєва. Роботу бухгалтера покинула коли почалася повномасштабна війна. Пішла з чоловіком записуватись до ТРО. Зізнається, пройшла довгий шлях, бо не дуже хотіли бачити жінку у війську.

- Або медик, або на кухні, або при штабі, а хотіла бути стрільцем, - говорить Олена. - Постійно "футболили", я таки погодилася стати медиком. А потім подруга мене запросила до підрозділу “Щедрик”. Я пройшла співбесіду на якій мені вперше дали право вибору. Для мене це було дуже цінно, тому що мене спитали, що я хочу, ким бути. Я сказала, що хочу літати. Сказали: "Окей, будеш літати". Починалося все з дронів-розвідувальників, потім – мультироторні системи, великі "бомбери", потім ще інші.

Автор: Ірина СИТНІК

Авйон: “Радію, що кількість росіян зменшується”

Марія з міста Хмельницький, їй 20 років і вона - в екіпажі БПЛА. Авйон (позивний дівчини) - штурман, технік транспорту, безпосередньо працює з вибухівкою та запуском дронів.

- Це був довгий шлях для жінки в армії. Хтось не хотів брати відповідальність, а хтось говорив: “Ні!” тому що я дівчина. Не хотіли брати на бойову посаду. Але моєю першою і головною умовою було не працювати в штабі, а безпосередньо ближче до бойових дій. Хотіла бути там, де одразу бачу свій результат. Я відчуваю радість від того, що кількість росіян зменшується, - каже Марія.

Автор: Ірина СИТНІК

Екіпаж Марії працює з дронами FPV-камікадзе, які вражають ціль.

Війна перейшла в фазу, коли більше застосовуються технології. Тож зрозуміло, що розширення підрозділів БПЛА стає планом на найближче майбутнє.

- Спеціалізовані безпілотні підрозділи розширюють. Уже створена велика кількість — від батальйонів до окремих полків, у тому числі й Сили безпілотних систем. Ні в кого, крім України, таких військ немає. Але тут усе добре — на папері. Далі ми стикаємося з необхідністю набрати людей. З цим набагато гірше, тому що це робота з високотехнологічним продуктом і потрібні люди, які це можуть опанувати, - говорить командир 2 батальйону Стіч.

Звісно, танк — це теж високотехнологічний засіб і потрібно вчити людей не один рік, щоб вони стали високими професіоналами. На безпілотному літаку можна навчитися літати за кілька місяців. Але треба бажання і люди.

- Це наші реалії. Ми отримуємо штат, збільшуємо кількість екіпажів, набираємо людей — цивільних, переводимо з піхоти, переводимо діловодів. Людина каже: «Я хочу», це показує, якщо хоче — значить може, то ми її навчимо. Підрозділ “Щедрик” починався з 12 людей, зараз у нас сотні. Починали працювати з Mavic, а зараз у використанні десятки видів новітніх БпЛА. Завжди хочеться більше, дорожче, важче аби літав дальше. Хотілося б отримати американські велетенські безпілотні літаки, які ракетами працювали б по цілях у Москві. Але ми наразі працюємо з потужною зброєю, яка технологічно розвивається дуже швидкими темпами.

Автор: Petropavlivka.City

Українська армія стала потужнішою з 2023 по 2025 рік у роботі з БПЛА та засобами захисту.

- Якщо ми кажемо про захист від дронів, то це РЕБ. У нас усі автомобілі, на яких екіпажі виїжджають, обладнані РЕБами. Звісно вони ламаються, ми їх міняємо періодично, а щось треба вдосконалювати. Проти дронів на оптоволокні на сьогодні захисту немає. Але війна — це перегони: хтось придумав щит, а хтось — меч, щоб цей щит обійти.

2 батальйон “Щедрик” закриває небо на Покровському напрямку. І робить це досить ефективно.

- Я думаю, що більшість захисників і захисниць хочуть, аби була все-таки перемога України. Збройні Сили України будуть працювати стільки, скільки потрібно — це безперечно. Будемо закривати небо над Покровським напрямком, до Дніпропетровщини ворога не допустимо. Ми над цим працюємо добре, — підсумовуємо розмову з Іваном, командиром 2 батальйону “Щедрик” 411 окремого полку безпілотних систем «Яструби».

Автор: Ірина СИТНІК

Дніпровські